У 2017 році внаслідок професійних захворювань та трудового каліцтва всього визнано інвалідами 423 осіб, що становить 2,1 на 10 тис. дорослого населення (220 осіб та 1,3 у 2016 р.). З них, 377 осіб внаслідок професійних захворювань – 1,9 на 10 тис. населення, що значно вище рівня минулого року (1,1 у 2016). При цьому, первинна інвалідність внаслідок трудового каліцтва дещо зменшилась – на 16,3%.
Таблиця 13
| 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | ||
| Всього визнано | 404 | 266 | 275 | 423 | |
| По проф. захворюванню | 350 | 219 | 220 | 377 | |
| з них: пневмоконіози | 80 | 30 | 19 | 29 | |
| силікотуберкульози | 2 | – | – | – | |
| інші професійні хвороби | 268 | 189 | 201 | 348 | |
| Виробничі травми | 54 | 47 | 55 | 46 | |
| у тому числі | І група | 2 | 1 | – | – |
| ІІ група | 9 | 10 | 6 | 6 | |
| ІІІ група | 43 | 36 | 49 | 40 | |
Фактори, що впливають на стабільний рівень інвалідності від профзахворювань різноманітні. Беручи до уваги, що в багатьох випадках у спеціалізованих медичних закладах хворим було встановлено по 2-3 діагнози профзахворювань, всі вони потребували переводу на іншу роботу, не пов’язану із дією шкідливих факторів виробництва, а в реальності – просто розраховані по стану здоров’я. Підприємства не в стані забезпечити їх відповідною роботою поза дією шкідливих факторів виробництва, тому ці хворі в переважній більшості випадків з медичних та, особливо, соціальних факторів ставали потенційними кандидатами для встановлення їм групи інвалідності. А враховуючи, що переважна більшість первинно визнаних інвалідами – працівники основних підземних професій вугільної промисловості (ДП „Львіввугілля”), а аналогічних професій на поверхні не існує, то соціальний аспект експертизи і, відповідно, встановлення групи інвалідності був визначальним при огляді цих хворих.
У зростанні кількості скерувань у спеціалізовані медичні заклади для встановлення діагнозу профзахворювання і, в подальшому, встановленні групи інвалідності з відповідними (встановленими чинним законодавством) виплатами, значну роль відіграє погіршення економічної ситуації, зниження матеріально-технічного забезпечення шахт, погіршення умов праці, техніки безпеки, несвоєчасність виплат заробітної плати, зменшення реальної вартості заробітної плати, інфляція, скорочення штатів, закриття окремих дільниць, шахт тощо.
Шляхи вирішення поставлених питань:
- Рання профілактика інвалідності шляхом раціонального та своєчасного працевлаштування осіб, що часто та тривало хворіють, та осіб зі зниженою працездатністю у певних умовах праці, технологічних процесів виробництва, подальший розвиток та покращення санітарно-гігієнічних умов праці та відпочинку (дієтичне харчування, санаторії, профілакторії тощо).
- Робота по дальшому покращенню взаємозв’язку, співпраці лікарів МСЕК та лікувально-профілактичних установ не тільки в питаннях відбору та направлення хворих на МСЕК, але і в подальшому відновному лікуванні, раціональному працевлаштуванню, перенавчанню, соціальній та трудовій реабілітації.
- Систематичне та широке впровадження в практику МСЕК наукових розробок НДІ експертизи з питань медико-соціальної реабілітації інвалідів.
- Подальший розвиток служби реабілітації, особливо для хворих з професійною патологією.