Характеристика служби медико-соціальної експертизи

У 2018 році первинними медико-соціальними експертними комісіями оглянуто 48615 хворих та інвалідів, що на 2,4% більше рівня минулого року, із них 27,5% – первинно(табл.1).

Таблиця 1

Рік Кількість засідань Оглянуто осіб Оглянуто на 1 засіданні
всього в сер. на 1 МСЕК в т.ч. виїзних, % всього З них
первинно пит. вага первинних, % повторно по оскарженню та контролю
2016 3837 166,8 20.1 48300 12886 26,7 33996 1418 12,6
2017 4406 191,6 22,5 47489 13030 27,4 33190 1269 10,8
2018 4502 195,7 16,0 48615 13374 27,5 33810 1431 10,8

Упродовж року комісіями проведено 4502 засідань, в тому числі 719 виїзних, що складає 16%. На одному засіданні в 2018 році в середньому оглядалося 10,8 осіб, що на рівні минулого року.

В 2018 році визнано інвалідами 11447 особи, що складає 56,50 на 10 тис. населення (у 2017 – 53,49), у працездатному віці – 10198 осіб, що складає 68,48 на 10 тис. працездатного віку (64,34 у 2017). В цілому по області відбулось зростання кількості первинно визнаних інвалідами: на 5,4% і серед дорослого населення і серед осіб працездатного.

Таблиця 2

Рік Визнано інвалідність первинно Тимчасова непрацездатність Скерування необгрунтоване
абс. число питома вага від оглянутих, % абс. число питома вага від оглянутих, % абс. число питома вага від оглянутих, %
2016 10807 88,6 762 6,2 634 5,2
2017 10863 89,5 707 5,8 562 4,6
2018 11447 89,5 825 6,4 512 4,1

Надалі значна увага приділялася такому методу первинної профілактики інвалідності, як продовження листка непрацездатності для доліковування, що дозволяє попередити встановлення інвалідності або домогтися встановлення нижчих груп інвалідності.

Відсоток невизнаних становить – 10,5%, з них необґрунтовано скерованих – 512 особи (4,1%), визнано тимчасово непрацездатними – 825 осіб (6,4%). Комісіями надалі інтенсивно проводилась робота з налагодження стабільних відносин між МСЕК та територіальними ЛКК, що дозволило у 2018 р. дещо знизити кількість необґрунтовано скерованих в порівнянні із минулим роком на 9%.

Таблиця 3

2015 2016 2017 2018
Кількість тимчасово непрацездатних 765 762 707 825
Кількість працюючих, скерованих на інвалідність 4289 4247 4131 4470
Показник на 1000 працюючих, скерованих для встановлення інвалідності 178,4 179,4 171,1 184,6

Кількість продовжених листків непрацездатності у 2018 р. зросла, що дещо покращило показник продовження лікарняного листка в порівнянні з минулим роком – 184,6 проти 171,1 на 1000 працюючих, скерованих на інвалідність. При цьому, ефективність продовження листка непрацездатності у 2017 р. складає 79,5 %, що вище що значно вище минулого року – 77,9%. Надалі цей показник достатньо високий в порівнянні із середньо українським.

У віковій структурі первинно визнаних інвалідами в цілому відзначається стабілізація питомої ваги осіб працездатного віку в загальній кількості визнаних первинно – 89,1% впродовж останніх 2-х років (табл.4). При цьому, частка осіб у віковій категорії до 39 років незначно зменшилась. Кількість осіб у віковій категорії від 40 до 58 р. (ж) та 59 (ч) включно зросла, також незначно, в порівнянні із попередніми роками. Високий показник працездатного віку при первинному виході на інвалідність є свідченням поглиблення соціальних проблем у суспільстві: скорочення робочих місць, зубожіння населення та зростання захворюваності, зрештою – воєнні дії в державі.

Таблиця 4

Рік Всього До 39 років 40-58 (ж), 40-59 (ч) Пенсійний вік
кількість % кількість % кількість %
2016 10807 3107 28,8 6572 60,8 1128 10,4
2017 10863 2909 26,8 6771 62,3 1183 10,9
2018 11447 2934 25,6 7264 63,5 1249 10,9

Частка осіб пенсійного віку не скоротилась, оскільки високий рівень інфляції, знецінення пенсії, неоправданий ріст цін на медикаменти, продукти харчування тощо, є негативним фактором. Все це веде до критичного зубожіння цієї найбільш незахищеної частини населення.

Таблиця 5

Рік

Визнано інвалідами первинно,

всього

І гр. ІІ гр. ІІІ гр.
абс. число питома вага, % абс. число питома вага, % абс. число

питома вага, %

2016

10807

1184 11,0 2737 25,3 6886

63,7

2017

10863

1218 11,2 2772 25,5 6873

63,3

2018

11447

1251 11,0 2749 24,0 7447

65,0

У груповій структурі у 2018 році частка усіх груп практично на рівні минулого року. Частка працездатного віку також на рівні минулого року.

Таблиця 6

 

І група

ІІ група

ІІІ група

Всього

З них в працездатному віці

Всього З них в працездатному віці Всього

З них в працездатному віці

абс.ч.

% абс.ч. % від заг. кільк. абс.ч. % абс.ч. % від заг. кільк. абс.ч. % абс.ч.

% від заг. кільк.

2016

1184

11,0 698 59,0 2737 25,3 2300 84,0 6886 63,7 6681

97,0

2017

1218

11,2 721 59,2 2772 25,5 2299 82,9 6873 63,3 6660

96,9

2018

1251

11,0 695 55,6 2749 24,0 2258 82,1 7447 65,0 7245

97,3

На ці показники постійний вплив мають соціальні та економічні фактори. Це, зокрема: втрата роботи відносно молодого населення у зв’язку із економічною кризою; інфляційні процеси в суспільстві; зниження рівня життя населення, – все підживлює соціальну складову у структурі медико-соціальної служби. Також важливим чинником залишається велика кількість скерувань на визначення інвалідності хворим із важкою патологією, про що свідчить стабільне вагоме зростання питомої ваги І-ІІ груп працездатного віку.

У 2018 році питома вага первинно визнаних з дитинства та із числа військовослужбовців скоротилась, та із числа військовослужбовців – вагомо зросла, що було прогнозовано, оскільки 50% складають інваліди АТО; внаслідок професійного захворювання та трудового каліцтва – скоротилась проти рівня минулого року – на 16%. Частка інвалідів внаслідок загального захворювання – практично на рівні минулого року.

Таблиця 7

Внаслідок

професійного захворювання та труд. каліцтва

загального захворювання

із числа військово службовців

з дитинства

аварії на ЧАЕС

абс.

ч-ло

питома вага,% абс.

ч-ло

питома вага,% абс.

ч-ло

питома вага,% абс.

ч-ло

питома вага,% абс.

ч-ло

питома вага,%

2016

275

2,5 8796 81,4 606 5,6 1130 10,4 38

0,35

2017

423

3,9 8877 81,7 493 4,5 1070 9,8 38

0,35

2018

354

3,1 9373 81,9 692 6,0 1028 8,0 26

1,23

Первинна інвалідність постраждалих від аварії на ЧАЕС складає 26 осіб, на 10 тис. населення – 0,13 (0,19 у 2017 р.). За класами хвороб найбільшу питому вагу складають хвороби системи кровообігу – 60,5% (62,5% у 2016р.) та новоутворення – 23,7% (25,0% у 2016 р.), що спостерігається стабільно.

 

 

 

Рангові місця первинної інвалідності в розрізі основних класів хвороб

Таблиця 8

2016 2017 2018
Місце Класи хвороб кількість на 10 тис. насел. Місце Класи хвороб кількість на 10 тис. насел. Місце Класи хвороб кількість на 10 тис. насел.
1 х-би системи

кровообігу

2551 12,6 1 х-би системи

кровообігу

2538 12,5 1 х-би системи

кровообігу

2729 13,5
2 новоутворення 1848 9,1 2 новоутворення 1938 9,5 2 новоутворення 1971 9,7
3 х-би кістково-м’язової системи 1516 7,5 3 х-би кістково-м’язової системи 1607 7,9 3 х-би кістково-м’язової системи 1748 8,6
4 травми і отруєння 895 4,4 4 травми і отруєння 973 4,8 4 травми і отруєння 987 4,9
5 розлади психіки та поведінки 621 3,1 5 розлади психіки та поведінки 559 2,8 5 хвороби ендокринної системи 614 3,0

У 2018 році в порівнянні із минулим роком відбулось зростання показника первинної інвалідності серед дорослого населення в усіх класах захворювань: за винятком класу хвороб нервової системи. У працездатному віці у нозологічній структурі інвалідності відбулось зростання показників подібна картина – за винятком класу хвороб нервової системи та новоутворень

За основними класами хвороб І місце щороку посідають хвороби системи кровообігу: 13,5 на 10 тис. населення (12,5-12,6 впродовж 3-х останніх років).

На ІІ місці – новоутвори – 9,7 проти 9,4 за минулі роки відповідно;

ІІІ місце – стабільно посідають хвороби кістково-м’язової системи – 8,6 на 10 тис. населення проти 7,9 та 7,5 за 2016-2017 рр.

Травми та отруєння ІV місце – 4,9 на 10 тис. населення, що незначно вище від рівня минулого року (табл.10).

Цього року V рангове місце посідає клас хвороб ендокринної системи із показником 3,0 на 10 тис. населення.

 

 

 

Рівень первинної інвалідності в розрізі районів і міст

Серед сільських адміністративних територій найнижчі показники загальної інвалідності у 2018 році по Жидачівському району – 44,24 на 10 000 дорослого населення та 56,76 на 10 000 працездатного віку. Стабільно низькі показники утримуються по Жовківському району – 48,79 та 58,60 відповідно, Стрийському – 47,10 та 59,27 на відповідне населення.

Серед міст обласного підпорядкування найнижчі показники у Новому Роздолі – 33,94 та 43,36 відповідно.

Найвищі показники загальної інвалідності: серед районів – по Турківському (95,99 на 10 тис. дорослого населення та 126,36 на 10 тис. працездатного віку) та серед міст обласного підпорядкування – по Червонограду (75,95 на 10 тис. дорослого населення та 96,60 на 10 тис. працездатного віку). Ситуація – соціальна, економічна – не змінюється впродовж багатьох років. Отже, і показники перебувають в прямій залежності від цих факторів: як у гірському Турківському районі (безробіття, віддаленість від великих промислових центрів тощо), так і у Червонограді, де на фоні закриття підприємств видобувної промисловості зареєстровано найвищі показники профзахворюваності і, відповідно, інвалідності внаслідок професійних захворювань та трудового каліцтва.

Серед сільських адміністративних територій, що мають найвищі показники первинного виходу на інвалідність, у 2018 році опинились і наступні райони: впродовж ряду років Буський, Городоцький, Сколівський, Дрогобицький, м.Стрий. По деяких з них можна відзначити погіршення показників первинного виходу на інвалідність в порівнянні із аналогічним періодом минулого року: Городоцький – зростання на 32,3% серед дорослого населення та на 38,7% у працездатному віці; Буський – +24,7% та +28,1%; Стрий – +23,3% та 26,3% відповідно.

Покращили свої показники первинного виходу на інвалідність дорослого населення в порівнянні із минулим роком наступні території: Золочівський район – зниження на 4,4%, Миколаївський – на 7,7%; а також: Дрогобич, Трускавець та Червоноград.

Рівень первинної інвалідності в розрізі районів і міст

(на 10 тис. відповідного населення) 

Таблиця 9

Назва районів і міст 2016 2017 2018
Кількість показник Кількість показник Кількість показник
Бродівський 249 52,32 243 51,33 263 55,84
Буський 264 71,45 251 68,03 313 84,87
Городоцький 346 62,69 344 62,35 455 82,94
Дрогобицький 374 62,66 364 60,85 424 71,02
Жидачівський 255 45,28 245 43,83 245 44,24
Жовківський 391 44,93 393 45,17 423 48,79
Золочівський 318 56,53 338 60,03 323 57,56
Кам.-Бузький 264 58,18 252 55,50 252 55,48
Миколаївський 261 52,20 272 54,35 251 50,26
Мостиський 254 56,55 243 54,19 277 61,94
Перемишлянський 175 55,88 167 53,56 158 51,01
Пустомитівський 496 53,08 466 49,35 550 57,83
Радехівський 203 53,38 223 58,79 216 57,04
Самбірський 458 55,49 459 55,70 510 58,94
Сколівський 255 69,58 247 67,36 271 74,15
Сокальський 386 51,67 442 59,33 459 61,88
Старосамбірський 366 57,91 337 53,38 348 59,47
Стрийський 221 44,33 238 47,84 234 47,10
Турківський 303 80,25 318 84,37 362 95,99
Яворівський 585 60,62 553 57,04 624 64,04
м. Львів 2 932 47,32 2 893 46,73 2930 47,44
м. Борислав 187 62,96 182 61,66 181 61,92
м. Дрогобич 405 51,11 406 51,27 388 49,18
м.Моршин 21 58,68 24 67,99 24 68,89
м.Новий Розділ 76 32,01 80 33,60 81 33,94
м. Стрий 185 37,96 189 38,91 233 48,17
м. Трускавець 87 50,47 105 61,39 90 52,99
м. Червоноград 451 67,30 532 79,86 502 75,95
Всього по області 10807 53,18 10 863 53,49 11447 56,50

 

Рівень первинної інвалідності населення працездатного віку в розрізі районів і міст

(на 10 тис. відповідного населення)

Таблиця 10

Назва районів і міст 2016 2017 2018
Кількість Кількість Кількість показник Кількість показник
Бродівський 229 65,46 229 66,08 244 71,17
Буський 251 91,93 235 86,51 301 111,55
Городоцький 336 82,10 313 77,04 434 108,34
Дрогобицький 327 74,34 332 75,92 372 86,18
Жидачівський 236 59,22 234 59,17 221 56,76
Жовківський 351 53,19 356 53,39 387 58,60
Золочівський 298 71,83 307 73,72 307 74,33
Кам.-Бузький 257 75,55 241 70,55 241 71,16
Миколаївський 242 63,06 254 68,40 232 63,06
Мостиський 245 71,55 220 65,24 263 78,58
Перемишлянський 162 73,79 157 71,75 147 67,72
Пустомитівський 444 64,75 402 58,62 470 68,85
Радехівський 191 68,81 212 76,87 209 76,34
Самбірський 422 67,70 402 64,99 461 71,83
Сколівський 230 84,23 227 83,51 253 93,85
Сокальський 357 64,53 415 75,51 433 79,73
Старосамбірський 342 73,26 305 65,49 331 76,52
Стрийський 213 57,94 218 59,87 214 59,27
Турківський 285 101,80 294 105,10 353 126,36
Яворівський 530 70,67 508 67,93 599 80,40
м. Львів 2 455 53,23 2 429 53,18 2385 52,76
м. Борислав 158 72,29 143 66,27 130 61,41
м. Дрогобич 344 57,55 350 59,04 320 54,55
м. Моршин 19 72,40 20 78,31 20 80,00
м. Новий Розділ 72 39,27 76 41,86 78 43,36
м. Стрий 152 40,77 156 42,36 197 54,35
м. Трускавець 73 59,35 83 68,87 66 55,92
м. Червоноград 423 82,69 515 101,93 477 96,60
Всього по області 9 679 63,9 9 680 64,34 10198 68,48

 

Таблиця 11

Рівень первинної інвалідності серед дорослого населення Львівської області

Нозологічні форми захворювань 2016 2017 2018
Кількість на 10000 нас. Кількість на 10000 нас. Кількість на 10000 нас.
 1.0 Усі хвороби 10807 53,18 10 863 53,49 11 447 56,50
 2.0 Інфекційні та паразит. хвороби 594 2,92 492 2,42 504 2,49
 2.1 з них: туберкульоз 462 2,27 382 1,88 391 1,93
 2.2 в т.ч.: туберкульоз легень 448 2,20 374 1,84 372 1,84
 3.0 Новоутворення 1848 9,09 1 938 9,54 1 971 9,73
 3.1 з них: злоякісні новоутворення 1809 8,90 1 895 9,33 1 916 9,46
 4.0 Хвороби крові та кровотворних органів 25 0,12 23 0,11 29 0,14
 5.0 Хвороби ендокринної системи 601 2,96 556 2,74 614 3,03
 5.1 з них: тиреотоксикоз 19 0,09 16 0,08 13 0,06
 5.2 цукровий діабет 371 1,83 346 1,70 396 1,95
 6.0 Розлади психіки та поведінки 621 3,06 559 2,75 559 2,76
 6.1 у т.ч.: шизофренія 164 0,81 130 0,64 140 0,69
 7.0 Хвороби нервової системи 511 2,51 511 2,52 483 2,38
 7.1 у т.ч.: епілепсія 93 0,46 74 0,36 64 0,32
 7.2 захв. перифер. нервової системи 27 0,13 40 0,20 36 0,18
 8.0 Хвороби ока та його придатк. апарату 311 1,53 335 1,65 382 1,89
 8.1 з них: сліпота 121 0,60 149 0,73 171 0,84
 9.0 Хвороби вуха та соскопод. відростка 87 0,43 49 0,24 71 0,35
 10.0 Хвороби системи кровообігу 2551 12,55 2 538 12,50 2 729 13,47
 10.1 у т.ч.: ревматизм 23 0,11 29 0,14 28 0,14
 10.2 гіпертонічна хвороба 63 0,31 58 0,29 65 0,32
 10.3 ішемічна хвороба серця 934 4,60 1 075 5,29 1 133 5,59
 10.4 цереброваскулярні хвороби 1103 5,43 991 4,88 1 087 5,37
 10.5 хвороби артерій, артеріол, капіл. та вен 278 1,37 240 1,18 236 1,16
 11.0 Хвороби органів дихання 319 1,57 356 1,75 411 2,03
 11.1 у т.ч.: пневмоніози 19 0,09 29 0,14 23 0,11
 11.2 силікотуберкульоз   0,00 0,00
 11.3 інші хрон. неспециф. захв. легень 288 1,42 326 1,61 383 1,89
 11.4 у т.ч.: бронхіальна астма 134 0,66 119 0,59 155 0,77
 12.0 Хвороби органів травлення 340 1,67 352 1,73 367 1,81
 12.1 у т.ч.: виразка шлунка та 12-палої кишки 17 0,08 10 0,05 11 0,05
 12.2 хвороби печінки, жовч. міхура, підшлункової залози 242 1,19 244 1,20 264 1,30
 14.0 Хвороби кістково – м’язової системи та сполучної тканини 1516 7,46 1 607 7,91 1 748 8,63
 14.1 у т.ч.: деформуючий артроз 401 1,97 447 2,20 532 2,63
 14.2 остеохондроз хребта, радикулопатії 193 0,95 377 1,86 476 2,35
 15.0 Хвороби сечостатевої системи 201 0,99 200 0,98 220 1,09
 15.1 хронічний гломерулонефрит 75 0,37 90 0,44 109 0,54
 15.2 хронічний пієлонефрит 82 0,40 58 0,29 68 0,34
 20.0 Травми та отруєння 895 4,40 973 4,79 987 4,87
 20.1 у т.ч.: травми ока та орбіт 29 0,14 34 0,17 41 0,20
 20.2 виробничі травми (з розд. 20.0) 55 0,27 46 0,23 57 0,28
 21.0 Інші причини 387 1,90 374 1,84 372 1,84
 21.1 Професійні хвороби 201 0,99 348 1,71 274 1,35

 

Таблиця 12

Рівень первинної інвалідності серед осіб працездатного віку Львівської області

Нозологічні форми захворювань 2016 2017 2018
Кількість на 10000 нас. Кількість на 10000 нас. Кількість на 10000 нас.
 1.0 Усі хвороби 9679 63,9 9680 64,34 10198 68,48
 2.0 Інфекційні та паразит. хвороби 588 3,88 483 3,21 496 3,33
 2.1 з них: туберкульоз 457 3,02 377 2,51 384 2,58
 2.2 в т.ч.: туберкульоз легень 443 2,92 369 2,45 365 2,45
 3.0 Новоутворення 1522 10,04 1604 10,66 1560 10,48
 3.1 з них: злоякісні новоутворення 1483 9,79 1563 10,39 1511 10,15
 4.0 Хвороби крові та кровотворних органів 24 0,16 22 0,15 26 0,17
 5.0 Хвороби ендокринної системи 543 3,58 500 3,32 562 3,77
 5.1 з них: тиреотоксикоз 18 0,12 15 0,10 11 0,07
 5.2 цукровий діабет 316 2,09 296 1,97 341 2,29
 6.0 Розлади психіки та поведінки 560 3,70 508 3,38 508 3,41
 6.1 у т.ч.: шизофренія 160 1,06 124 0,82 136 0,91
 7.0 Хвороби нервової системи 474 3,13 465 3,09 442 2,97
 7.1 у т.ч.: епілепсія 93 0,61 72 0,48 64 0,43
 7.2 захв. перифер. нервової системи 26 0,17 40 0,27 34 0,23
 8.0 Хвороби ока та його придатк. апарату 251 1,66 277 1,84 301 2,02
 8.1 з них: сліпота 61 0,40 91 0,60 101 0,68
 9.0 Хвороби вуха та соскопод. відростка 87 0,57 48 0,32 69 0,46
 10.0 Хвороби системи кровообігу 2144 14,15 2092 13,90 2291 15,38
 10.1 у т.ч.: ревматизм 18 0,12 28 0,19 27 0,18
 10.2 гіпертонічна хвороба 63 0,42 58 0,39 65 0,44
 10.3 ішемічна хвороба серця 811 5,35 897 5,96 993 6,67
 10.4 цереброваскулярні хвороби 904 5,97 803 5,34 873 5,86
 10.5 хвороби артерій, артеріол, капіл. та вен 218 1,44 183 1,22 186 1,25
 11.0 Хвороби органів дихання 306 2,02 341 2,27 401 2,69
 11.1 у т.ч.: пневмоніози 15 0,10 25 0,17 22 0,15
 11.2 силікотуберкульоз 0 0,00 0 0,00
 11.3 інші хрон. неспециф. захв. легень 279 1,84 315 2,09 374 2,51
 11.4 у т.ч.: бронхіальна астма 133 0,88 117 0,78 152 1,02
 12.0 Хвороби органів травлення 334 2,20 340 2,26 355 2,38
 12.1 у т.ч.: виразка шлунка та 12-палої кишки 17 0,11 10 0,07 11 0,07
 12.2 хвороби печінки, жовч. міхура, підшлункової залози 240 1,58 236 1,57 253 1,70
 14.0 Хвороби кістково – м’язової системи та сполучної тканини 1425 9,40 1530 10,17 1661 11,15
 14.1 у т.ч.: деформуючий артроз 344 2,27 383 2,55 478 3,21
 14.2 остеохондроз хребта, радикулопатії 192 1,27 376 2,50 475 3,19
 15.0 Хвороби сечостатевої системи 192 1,27 186 1,24 208 1,40
 15.1 хронічний гломерулонефрит 71 0,47 85 0,56 104 0,70
 15.2 хронічний пієлонефрит 79 0,52 56 0,37 64 0,43
 20.0 Травми та отруєння 846 5,58 917 6,09 947 6,36
 20.1 у т.ч.: травми ока та орбіт 26 0,17 32 0,21 39 0,26
 20.2 виробничі травми (з розд. 20.0) 54 0,36 44 0,29 54 0,36
 21.0 Інші причини 383 2,53 367 2,44 371 2,49
 21.1 Професійні хвороби 195 1,29 342 2,27 271 1,82

 

Аналіз первинної інвалідності внаслідок професійних захворювань

У 2018 році внаслідок професійних захворювань та трудового каліцтва всього визнано інвалідами 354 особи, що становить 1,7 на 10 тис. дорослого населення (2,1 у 2017 р.). З них, 297 осіб внаслідок професійних захворювань – 1,5 на 10 тис. населення, що значно нижче рівня минулого року (1,9 у 2017). При цьому, первинна інвалідність внаслідок трудового каліцтва дещо зросла – на 24%.

Таблиця 13

 

2016

2017

2018

Всього визнано

275

423

354

По проф. захворюванню

220

377

297

з них: пневмоконіози

19

29

23

 силікотуберкульози

 інші професійні хвороби

201

348

274

Виробничі травми

55

46

57

у тому числі

5

6

6

6

13

49

49

40

39

Фактори, що впливають на стабільний рівень інвалідності від профзахворювань різноманітні. Беручи до уваги, що в багатьох випадках у спеціалізованих медичних закладах хворим було встановлено по 2-3 діагнози профзахворювань, всі вони потребували переводу на іншу роботу, не пов’язану із дією шкідливих факторів виробництва, а в реальності – просто розраховані по стану здоров’я. Підприємства не в стані забезпечити їх відповідною роботою поза дією шкідливих факторів виробництва, тому ці хворі в переважній більшості випадків з медичних та, особливо, соціальних факторів ставали потенційними кандидатами для встановлення їм групи інвалідності. А враховуючи, що переважна більшість первинно визнаних інвалідами – працівники основних підземних професій вугільної промисловості (ДП „Львіввугілля”), а аналогічних професій на поверхні не існує, то соціальний аспект експертизи і, відповідно, встановлення групи інвалідності був визначальним при огляді цих хворих.

У зростанні кількості скерувань у спеціалізовані медичні заклади для встановлення діагнозу профзахворювання і, в подальшому, встановленні групи інвалідності з відповідними (встановленими чинним законодавством) виплатами, значну роль відіграє погіршення економічної ситуації, зниження матеріально-технічного забезпечення шахт, погіршення умов праці, техніки безпеки, несвоєчасність виплат заробітної плати, зменшення реальної вартості заробітної плати, інфляція, скорочення штатів, закриття окремих дільниць, шахт тощо.

Шляхи вирішення поставлених питань:

  1. Рання профілактика інвалідності шляхом раціонального та своєчасного працевлаштування осіб, що часто та тривало хворіють, та осіб зі зниженою працездатністю у певних умовах праці, технологічних процесів виробництва, подальший розвиток та покращення санітарно-гігієнічних умов праці та відпочинку (дієтичне харчування, санаторії, профілакторії тощо).
  2. Робота по дальшому покращенню взаємозв’язку, співпраці лікарів МСЕК та лікувально-профілактичних установ не тільки в питаннях відбору та направлення хворих на МСЕК, але і в подальшому відновному лікуванні, раціональному працевлаштуванню, перенавчанню, соціальній та трудовій реабілітації.
  3. Систематичне та широке впровадження в практику МСЕК наукових розробок НДІ експертизи з питань медико-соціальної реабілітації інвалідів.
  4. Подальший розвиток служби реабілітації, особливо для хворих з професійною патологією.

 

 

Результати первинних оглядів учасників АТО

У 2014 р. учасників АТО було оглянуто лише 161 особа, з яких переважна більшість – 86% – становили військовослужбовці ЗСУ. Із оглянутих: визнано інвалідами – 15 осіб, встановлено відсотки втрати працездатності – 146 осіб.

Таблиця 14

2017 2018
Всього 1 гр 2 гр 3гр Всього 1 гр 2 гр 3гр
всього всього
Всього , в т.ч. 312 12 3 9 36 264 456 15 8 7 61 380
Збройні Сили 239 11 3 8 29 199 328 14 8 6 51 263
Національна гвардія 22 3 19 72       2 70
військовослужбовців Державної прикордонної служби України 10 1 9 1         1
військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України 23 2 21 29 1 28
представників інших військових формувань 23 1 1 22 26 1 1 7 18

 

У 2015 р. було оглянуто 520 учасників АТО, з них 90,6% – військовослужбовці Збройних Сил України. Третину з них було скеровано для визначення інвалідності, 70% – з метою встановлення відсотків втрати працездатності. Із оглянутих первинно визнано інвалідами 129 осіб, встановлено відсотки втрати працездатності – 361 особа.

У 2016 р. було оглянуто 465 учасників АТО, з них 79,1% – військовослужбовці Збройних Сил України. 38% з них було скеровано для визначення інвалідності, 62% – з метою встановлення відсотків втрати працездатності. Із оглянутих первинно визнано інвалідами 254 особи, встановлено відсотки втрати працездатності – 214 особам.

В порівнянні із минулими періодами у 2017 р. первинно та повторно було оглянуто 587 учасників АТО, з них 76% з них було скеровано для визначення інвалідності, 23% – з метою встановлення відсотків втрати працездатності. Із оглянутих первинно визнано інвалідами 312 осіб, встановлено відсотки втрати працездатності – 101 особі.

У 2018 р. кількість учасників АТО, оглянутих на МСЕК становила 999 осіб, з них визнано: первинно – 456 та повторно – 388 осіб.

Переважна більшість учасників АТО були скеровані на МСЕК військовими медичними установами (МО, СБУ, ДПС, МВС), оскільки продовжували службу або проходили лікування після поранень у військових медичних закладах. Цивільні медичні установи займаються особами, які звільнені зі служби (інваліди, демобілізовані). Якщо до якості та об’єктивності даних військових медичних установ практично нема зауважень, то значні проблеми щодо цього є з цивільними медичними установами області.

Добре налагоджена співпраця МСЕК та медичних служб ДПС та СБУ, оскільки згідно чинного законодавства вже впродовж ряду років скерування на МСЕК, огляд на комісії, прийняття рішень стосовно обмеження працездатності, реабілітації, працевлаштування, тощо проводиться при безпосередній участі представників відповідних медичних служб.

Недоліки при проведенні МСЕ учасників АТО з числа військовослужбовців МО та МВС:

  • затримка зі своєчасним та якісним оформленням військово-медичних документів про характер та причинний зв’язок поранень, що зумовлене, як потребою в службовому розслідуванні обставин поранення, так і значно більшою кількістю учасників АТО.
  • недостатня кількість військово-медичних документів («Свідоцтво про хворобу» чи «довідка ВЛК»), які видаються на руки. Як правило, це один екземпляр, а при визнанні учасника АТО інвалідом йому необхідно мінімум 3 оригінали або копії з «мокрими» печатками: для МСЕК, для Пенсійного Фонду, для оформлення страхових виплат.
  • мають місце випадки необґрунтованого встановлення причинного зв’язку захворювань з участю в бойових діях з боку військово-лікарських комісій МО і, особливо, МВС. Зокрема, захворювання, які були наявні в учасників АТО задовго до участі в АТО, і за час короткотривалого перебування в зоні АТО не прогресували, необґрунтовано пов’язуються із захистом Батьківщини.
  • мають місце випадки скерування на МСЕК із значною затримкою (через 6-8-10 місяців після поранення).
  • на час огляду на МСЕК посвідчення УБД було тільки в кількох осіб, а серед визнаних інвалідами – в жодного. А наявність посвідчення УБД впливає на розмір пенсії по інвалідності.
  • поряд з тим статус учасника бойових дій своєчасно отримують особи, які не брали безпосередньої участі в бойових діях. Відсоток таких УБД, які ніколи не брали участі в бойових діях, є завеликий і прогностично буде зростати. Тому необхідна законодавча корекція нормативів щодо надання статусу учасника бойових дій.
  • наявні проблеми нормативного характеру внаслідок недосконалості або відсутності відповідних нормативних актів та адекватної і оперативної їх корекції. Наприклад: військовослужбовцям, які отримали поранення в АТО формулювання військово-лікарської комісії вказується як «поранення (контузія) пов’язані з виконанням обов’язків військової служби», а при наявності захворювань, отриманих в зоні АТО – як «захворювання пов’язане з захистом Батьківщини». Поранення (контузія) стосовно вказаної категорії військовослужбовців повинні визначатись, як отримані при захисті Батьківщини. При наявності посвідчення УБД та зверненні учасників АТО на військово-лікарську комісію, вона змінює попереднє і виносить належне формулювання.
  • при визначенні відсотків втрати професійної працездатності в учасників АТО з формулюванням «захворювання, пов’язане з захистом Батьківщини» їм в даний час не проводяться виплати страхових сум за шкоду здоров’ю, оскільки в чинній постанові КМ №975 від 25.12.2013р «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві «передбачено виплату відшкодування у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності у випадках отримання »каліцтва, травми, поранення, контузії», а слово «захворювання» – не вказане.
  • не врегульовані практичні питання стосовно надання статусу УБД та інвалідів війни учасникам добровольчих батальйонів, які отримали поранення і стали інвалідами (причина інвалідності їм вказується як «загальне захворювання»). Нормативно дане питання вирішено в постанові КМ № 413 від 20.08.14р «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» .
  • скерування на МСЕК у Львівській області звільнених з військової служби громадян, які проживають в інших областях (оформити пенсію, страхові виплати, тощо вони повинні за місцем проживання чи реєстрації). Скеровувати жителів інших областей на МСЕК у Львівській області доцільно тільки у випадках довготривалого перебування на стаціонарному лікуванні та неможливості ближчим часом пройти МСЕК по місцю фактичного проживання звільнених військовослужбовців.

Проблемним залишається (своєчасне і якісне) протезування інвалідів АТО з куксами і паралічами кінцівок відповідними протезами і ортезами. Хоча вказані особи скеровуються на МСЕК через 4 – 5 і більше місяців після поранення, якісні протези (ортези) наявні тільки в тих осіб, які проходити лікування і (чи) реабілітацію за кордоном. Раннє протезування, забезпечення адаптаційними чи тренувальними протезами, є радше винятком, ніж правилом, що викликає здивування, оскільки в постанову КМ № 321 від 05.04.2012р «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів» внесено доповнення згідно з Постановою КМ № 374 від 11.08.2014 щодо вирішення даних питань.

 

 

 

 

Переогляди інвалідів та показники реабілітації

У 2018 році всього переоглянуто 33810 осіб з метою чергового переогляду, зміни причини інвалідності, погіршення стану здоров’я в осіб, яким раніше інвалідність була встановлена безтерміново, огляду інвалідів для направлення до будинку-інтернату, визначення показань на отримання технічних засобів реабілітації, уточнення трудових рекомендацій тощо.

У 2018 році повна реабілітація склала 0,8%, часткова – 17,1%, сумарна – 4,4%. Показники реабілітації зменшились в порівнянні із минулим роком.

Таблиця 15

Рік

Повна

Часткова

Сумарна

кількість

% кількість % кількість

%

2016

427

1,4 1183 18,2 1610

5,3

2017

311

1,1 1076 17,0 1387

4,8

2018

223

0,8 1054 17,1 1277

4,4

В області надалі недостатньо розвинена система реабілітації. На даний час у Львові функціонує Центр соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів, потужностей якого катастрофічно не вистачає, адже за скеруваннями МСЕК щороку потребують комплексної реабілітації близько 7 тис. інвалідів, з них – більша половина – особи працездатного віку.

Із визначених рекомендацій:

Таблиця 16

2016 2017 2018
Визначені рекомендації з медичної реабілітації 33342 32 039 31843
Визначені рекомендації з працевлаштування 22709 20 116 19907
Визначені рекомендації з профнавчання інвалідів 4370 3 305 2964
Визначені рекомендації з соціальної реабілітації 40574 33 659 36900
у тому числі:

направлення в територіальні центри соціального обслуговування

13297 9 582 9899
забезпечення інвалідів допоміжними пристосуваннями та технічними засобами реабілітації, усього 8121 8 322 10496
у тому числі:

–      допоміжними засобами для ходьби (милиці, трості, опори, складні ролятори)

3497 3 161 4000
–      протезно-ортопедичними виробами (протези, ортези, ортопедичне взуття) 4034 4 425 5690
–      сурдотехнікою 137 119 123
–      тифлотехнікою 260 437 512
–      засобами зв‘язку (телефонами, мобільними телефонами, факсами) 193 180 171
Визначені рекомендації з технічних засобів реабілітації 1273 1 158 1252
Пристосування житла до можливостей інваліда 354 404 459
Забезпечення санаторно-курортними путівками 17529 14 193 14794

У 2018 році комісіями складено 30885 ІПР, що на 1,8% менше, ніж минулого року. З них первинно визнаним інвалідами – 11437, що складає 99,9% (99,4% у 2017 р.) від первинно визнаних.

Повторно визнаним складено 18531 ІПР. Крім того, із загальної кількості повторно складених ІПР 2273 було складено інвалідам, які звернулись лише за ІПР.

Перевірено виконання ІПР у переоглянутих інвалідів – 18347, з них виконано ІПР у 20,4% (17,2% у 2017 р.), частково виконано – у 46,6% (43,4%  у 2017 р.), не виконано – у 33,0% (39,4% у 2017, 34,9% у 2016, 28,7% у 2015, 32,9% у 2014, 30,6% у 2013р.) переоглянутих. На жаль, з року в рік питома вага виконаних рекомендацій невисока.

 

З причин невиконання чи часткового виконання визначених рекомендацій є:

  1. Небажання інвалідів виконувати рекомендації.
  2. Недофінансування Фондів та інших установ, на які покладено обов’язки виконання рекомендацій, визначених в ІПР.
  3. Несвоєчасне звернення інвалідів у відповідні установи (управління праці, фонди соціального захисту інвалідів, центри зайнятості тощо) для реалізації рекомендацій.

 

Висновки та пропозиції

Вся робота Центру медико-соціальної експертизи, спрямована на подальше вдосконалення роботи, поліпшення взаємодії з працівниками лікувально-профілактичних установ, профспілковими органами, Фондом соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань громадськими організаціями з метою подальшого покращення медико-соціальної експертної допомоги населенню, профілактиці зниженню інвалідності, ширшого використання медико-соціальної та трудової реабілітації інвалідів. Велика робота була проведена із питань оглядів учасників АТО та налагодження взаємодії із військовими медичними установами.

Та в ситуації, при якій за останнє десятиліття неухильно зменшується кількість працюючих у Львівській області, поглиблюється зубожіння незахищених верств населення, зростає інфляція, не припиняються воєнні дії на сході України – відбувається закономірне зростання скерувань до медико-соціальної експертної служби.

Надалі ще одним соціальним фактором, який прямо пропорційно впливає на різке зростання кількості первинних скерувань в медико-соціальну службу, є прийняття законодавчих актів, постанов КМ та облради, якими встановлюються пільги інвалідам та іншим категоріям соціально незахищених громадян. В свій час такими були, наприклад:

  • встановлення муніципальної субсидії на оплату житлово-комунальних послуг сім’ям, де проживають два і більше непрацюючих інваліди (2000 р.),
  • пільги інвалідам війни, УПА, «дітям війни» (2004 р.),
  • пільги на оплату за споживання електроенергії інвалідам по зору (2010 р.) тощо.

Якщо у 2013 р. таким прогнозованим соціальним фактором, що впливав на ріст первинної інвалідності, було зростання розміру допомоги особам, які доглядають за інвалідами внаслідок психічного розладу з 10% прожиткового мінімуму до рівня мінімальної заробітної плати (відповідно до Закону України «Про внесення зміни до ст.5 Закону України «Про психіатричну допомогу», схваленого 22 травня 2012 року Верховною Радою України), то 2014-16 рр. у державі йде війна, що автоматично веде до загострення соціально-економічних проблем.

У 2014 р. відповідно до п.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники антитерористичної операції (АТО) прирівняні до учасників бойових дій, що зумовило зростання скерувань цих осіб для встановлення інвалідності чи відсотків втрати працездатності.

Варто визнати, що за останні роки зроблено деякі кроки щодо розробки та реалізації соціальної політики по відношенню до найбільш незахищеної категорії громадян – інвалідів, та залишається не вирішеними багато серйозних проблем.

Надалі основними перспективними формами роботи для вирішення поставлених завдань перед медико-соціальною експертизою Львівської області є:

  1. Питання покращення роботи первинної ланки служби охорони здоров’я:
  • підвищення відповідальності районних спеціалістів з питань профілактики первинного виходу на інвалідність;
  • своєчасна диспансеризація та оздоровлення осіб із хронічним захворюваннями, особлива увага повинна бути скерована на осіб працездатного віку;
  • покращення роботи первинної ланки з профілактики захворювань та раннього виявлення патології;
  • покращення роботи лікувально-профілактичних закладів з питань виконання «Обласної комплексної програми соціальної підтримки та реабілітації інвалідів на 2015-2019 рр.»;
  • покращення якості проведення періодичних медичних оглядів осіб, що працюють в шкідливих умовах праці з метою своєчасного виявлення професійної патології;
  • постійний контроль за виконанням індивідуальних програм реабілітації інвалідів.
  1. Питання співпраці:
  • проведення роботи з подальшого покращення взаємозв’язку, співпраці лікарів МСЕК та лікувально-профілактичних установ не тільки з питань відбору і скерування хворих на МСЕК, але і з питань відновного лікування, раціонального працевлаштування, перенавчання, соціальної та трудової реабілітації, консультативної допомоги з різноманітних питань медико-соціальної експертизи.
  • широке залучення до неформальної участі в роботі ЛКК представників профспілкових органів, відділів соціального захисту, фонду соціального страхування, а також лікуючих лікарів.
  • скерування хворих на МСЕК тільки після повного обстеження в лікувальних закладах районів та області та при тривалому терміні втрати працездатності.

 

У Львівській області за останні роки здійснено ряд організаційних заходів, скерованих на подальше поліпшення якості роботи медико-соціальних експертних комісій. Цьому сприяє, зокрема, посилення аналітичної роботи Центру МСЕ та комісій. При цьому аналізуються не лише кінцеві (річні) результати роботи, але і в процесі роботи спеціалізовані та міжрайонні МСЕКи аналізують поточні дані, приймають оперативні рішення з питань покращення роботи, усунення виявлених недоліків, продовження аналітичної роботи з вивченням динаміки та структури інвалідності, вивчення причин інвалідності та, на цій основі, вироблення подальших заходів по ефективності служби, зниженню інвалідності.

 

Головний лікар КЗ ЛОР ЛОЦМСЕ,

головний спеціаліст

з медико-соціальної експертизи                                                                                       В. Решота

 

 

 

електроенергія Львів купити електричну енергію постачання електричної енергії незалежні постачальники електропостачання львів AdBlue міжкімнатні двері вхідні двері гаражні ворота Львів відкатні ворота Львів пластикові вікна пластикові вікна ламінат ціна міжкімнатні двері ковролін львів паркетна дошка відкатні ворота сейфи Львів