Результати первинних оглядів учасників АТО

У 2014 р. учасників АТО було оглянуто лише 161 особа, з яких переважна більшість – 86% – становили військовослужбовці ЗСУ. Із оглянутих: визнано інвалідами – 15 осіб, встановлено відсотки втрати працездатності – 146 осіб.

Таблиця 14

2017 2018
Всього 1 гр 2 гр 3гр Всього 1 гр 2 гр 3гр
всього всього
Всього , в т.ч. 312 12 3 9 36 264 456 15 8 7 61 380
Збройні Сили 239 11 3 8 29 199 328 14 8 6 51 263
Національна гвардія 22 3 19 72       2 70
військовослужбовців Державної прикордонної служби України 10 1 9 1         1
військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України 23 2 21 29 1 28
представників інших військових формувань 23 1 1 22 26 1 1 7 18

 

У 2015 р. було оглянуто 520 учасників АТО, з них 90,6% – військовослужбовці Збройних Сил України. Третину з них було скеровано для визначення інвалідності, 70% – з метою встановлення відсотків втрати працездатності. Із оглянутих первинно визнано інвалідами 129 осіб, встановлено відсотки втрати працездатності – 361 особа.

У 2016 р. було оглянуто 465 учасників АТО, з них 79,1% – військовослужбовці Збройних Сил України. 38% з них було скеровано для визначення інвалідності, 62% – з метою встановлення відсотків втрати працездатності. Із оглянутих первинно визнано інвалідами 254 особи, встановлено відсотки втрати працездатності – 214 особам.

В порівнянні із минулими періодами у 2017 р. первинно та повторно було оглянуто 587 учасників АТО, з них 76% з них було скеровано для визначення інвалідності, 23% – з метою встановлення відсотків втрати працездатності. Із оглянутих первинно визнано інвалідами 312 осіб, встановлено відсотки втрати працездатності – 101 особі.

У 2018 р. кількість учасників АТО, оглянутих на МСЕК становила 999 осіб, з них визнано: первинно – 456 та повторно – 388 осіб.

Переважна більшість учасників АТО були скеровані на МСЕК військовими медичними установами (МО, СБУ, ДПС, МВС), оскільки продовжували службу або проходили лікування після поранень у військових медичних закладах. Цивільні медичні установи займаються особами, які звільнені зі служби (інваліди, демобілізовані). Якщо до якості та об’єктивності даних військових медичних установ практично нема зауважень, то значні проблеми щодо цього є з цивільними медичними установами області.

Добре налагоджена співпраця МСЕК та медичних служб ДПС та СБУ, оскільки згідно чинного законодавства вже впродовж ряду років скерування на МСЕК, огляд на комісії, прийняття рішень стосовно обмеження працездатності, реабілітації, працевлаштування, тощо проводиться при безпосередній участі представників відповідних медичних служб.

Недоліки при проведенні МСЕ учасників АТО з числа військовослужбовців МО та МВС:

  • затримка зі своєчасним та якісним оформленням військово-медичних документів про характер та причинний зв’язок поранень, що зумовлене, як потребою в службовому розслідуванні обставин поранення, так і значно більшою кількістю учасників АТО.
  • недостатня кількість військово-медичних документів («Свідоцтво про хворобу» чи «довідка ВЛК»), які видаються на руки. Як правило, це один екземпляр, а при визнанні учасника АТО інвалідом йому необхідно мінімум 3 оригінали або копії з «мокрими» печатками: для МСЕК, для Пенсійного Фонду, для оформлення страхових виплат.
  • мають місце випадки необґрунтованого встановлення причинного зв’язку захворювань з участю в бойових діях з боку військово-лікарських комісій МО і, особливо, МВС. Зокрема, захворювання, які були наявні в учасників АТО задовго до участі в АТО, і за час короткотривалого перебування в зоні АТО не прогресували, необґрунтовано пов’язуються із захистом Батьківщини.
  • мають місце випадки скерування на МСЕК із значною затримкою (через 6-8-10 місяців після поранення).
  • на час огляду на МСЕК посвідчення УБД було тільки в кількох осіб, а серед визнаних інвалідами – в жодного. А наявність посвідчення УБД впливає на розмір пенсії по інвалідності.
  • поряд з тим статус учасника бойових дій своєчасно отримують особи, які не брали безпосередньої участі в бойових діях. Відсоток таких УБД, які ніколи не брали участі в бойових діях, є завеликий і прогностично буде зростати. Тому необхідна законодавча корекція нормативів щодо надання статусу учасника бойових дій.
  • наявні проблеми нормативного характеру внаслідок недосконалості або відсутності відповідних нормативних актів та адекватної і оперативної їх корекції. Наприклад: військовослужбовцям, які отримали поранення в АТО формулювання військово-лікарської комісії вказується як «поранення (контузія) пов’язані з виконанням обов’язків військової служби», а при наявності захворювань, отриманих в зоні АТО – як «захворювання пов’язане з захистом Батьківщини». Поранення (контузія) стосовно вказаної категорії військовослужбовців повинні визначатись, як отримані при захисті Батьківщини. При наявності посвідчення УБД та зверненні учасників АТО на військово-лікарську комісію, вона змінює попереднє і виносить належне формулювання.
  • при визначенні відсотків втрати професійної працездатності в учасників АТО з формулюванням «захворювання, пов’язане з захистом Батьківщини» їм в даний час не проводяться виплати страхових сум за шкоду здоров’ю, оскільки в чинній постанові КМ №975 від 25.12.2013р «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві «передбачено виплату відшкодування у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності у випадках отримання »каліцтва, травми, поранення, контузії», а слово «захворювання» – не вказане.
  • не врегульовані практичні питання стосовно надання статусу УБД та інвалідів війни учасникам добровольчих батальйонів, які отримали поранення і стали інвалідами (причина інвалідності їм вказується як «загальне захворювання»). Нормативно дане питання вирішено в постанові КМ № 413 від 20.08.14р «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» .
  • скерування на МСЕК у Львівській області звільнених з військової служби громадян, які проживають в інших областях (оформити пенсію, страхові виплати, тощо вони повинні за місцем проживання чи реєстрації). Скеровувати жителів інших областей на МСЕК у Львівській області доцільно тільки у випадках довготривалого перебування на стаціонарному лікуванні та неможливості ближчим часом пройти МСЕК по місцю фактичного проживання звільнених військовослужбовців.

Проблемним залишається (своєчасне і якісне) протезування інвалідів АТО з куксами і паралічами кінцівок відповідними протезами і ортезами. Хоча вказані особи скеровуються на МСЕК через 4 – 5 і більше місяців після поранення, якісні протези (ортези) наявні тільки в тих осіб, які проходити лікування і (чи) реабілітацію за кордоном. Раннє протезування, забезпечення адаптаційними чи тренувальними протезами, є радше винятком, ніж правилом, що викликає здивування, оскільки в постанову КМ № 321 від 05.04.2012р «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів» внесено доповнення згідно з Постановою КМ № 374 від 11.08.2014 щодо вирішення даних питань.

 

 

 

 

електроенергія Львів купити електричну енергію постачання електричної енергії незалежні постачальники електропостачання львів AdBlue міжкімнатні двері вхідні двері гаражні ворота Львів відкатні ворота Львів пластикові вікна пластикові вікна ламінат ціна міжкімнатні двері ковролін львів паркетна дошка відкатні ворота сейфи Львів