Про внесення змін до статті 7 Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” щодо встановлення групи інвалідності

Верховна Рада внесла зміни до статті 7 Закону України “Про реабілітацію інвалідів України” щодо встановлення групи інвалідності учасникам антитерористичної операції”.

Зміни чинні з 6 квітня 2018 року.

Верховна Рада України постановляє:

 

  1. Внести до статті 7 Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 2-3, ст. 36; 2012 р., № 31, ст. 381; 2014 р., № 36, ст. 1184; 2018 р., № 6-7, ст. 43) такі зміни:

 

абзац п’ятий частини дев’ятої доповнити реченням такого змісту: “У разі якщо особа, яка звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров’я згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, огляд (переогляд) проводиться за місцем її проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров’я, в яких така особа перебуває на лікуванні”;

 

частину тринадцяту викласти в такій редакції:

“Особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково). Особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров’я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду”.

 

  1. Прикінцеві положення

 

  1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

  1. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

 

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ

13 березня 2018 року

№ 2318-VIII

Характеристика служби медико-соціальної експертизи

У 2017 році первинними медико-соціальними експертними комісіями оглянуто 47489 хворих та інвалідів, що на 1,7% менше рівня минулого року, із них 27,4% – первинно (табл.1).

Таблиця 1

Рік Кількість засідань Оглянуто осіб Оглянуто на 1 засіданні
всього в сер. на 1 МСЕК в т.ч. виїзних, % всього З них
первинно пит. вага первинних, % повторно по оскарженню та контролю
2015 4577 199,0 21,8 50170 13589 27,1 34817 1764 11,0
2016 3837 166,8 20,1 48300 12886 26,7 33996 1418 12,6
2017 4406 191,6 22,5 47489 13030 27,4 33190 1269 10,8

 

Упродовж року комісіями проведено 4406 засідань, в тому числі 990 виїзних, що складає 22,5% (20,1% у 2016 р.). На одному засіданні в 2017 році в середньому оглядалося 10,8 осіб, що дещо менше рівня минулого року.

В 2017 році визнано інвалідами 10863 особи, що складає 53,49 на 10 тис. населення (у 2016 – 53,18), у працездатному віці – 9680 осіб, що складає 64,34 на 10 тис. працездатного віку (63,87 у 2016). В цілому по області відбулось незначне зростання кількості первинно визнаних інвалідами: серед дорослого населення на 56 осіб (+0,5%), та серед осіб працездатного віку – на рівні минулого року.

Таблиця 2

Рік Визнано інвалідність первинно Тимчасова непрацездатність Скерування необгрунтоване
абс. число питома вага від оглянутих, % абс. число питома вага від оглянутих, % абс. число питома вага від оглянутих, %
2015 11200 88,7 765 6,0 668 5,3
2016 10807 88,6 762 6,2 634 5,2
2017 10863 89,5 707 5,8 562 4,6

 

Відсоток невизнаних становить – 10,4%, з них необґрунтовано скерованих – 562 особи (4,6%), визнано тимчасово непрацездатними – 707 осіб (5,8%). Комісіями надалі інтенсивно проводилась робота з налагодження стабільних відносин між МСЕК та територіальними ЛКК, що дозволило у 2017 р. дещо знизити кількість необґрунтовано скерованих в порівнянні із минулим роком на 11,4%.

Надалі значна увага приділялася такому методу первинної профілактики інвалідності, як продовження листка непрацездатності для доліковування, що дозволяє попередити встановлення інвалідності або домогтися встановлення нижчих груп інвалідності.

Таблиця 3

2015 2016 2017
Кількість тимчасово непрацездатних 765 762 707
Кількість працюючих, скерованих на інвалідність 4289 4247 4131
Показник на 1000 працюючих, скерованих для встановлення інвалідності 178,4 179,4 171,1

Кількість продовжених листків непрацездатності у 2017 р. зменшилась, що дещо погіршило показник продовження лікарняного листка в порівнянні з минулим роком – 171,1 на 1000 працюючих, скерованих на інвалідність (179,4  у 2016 р.) При цьому, ефективність продовження листка непрацездатності у 2017 р. складає 77,9%, що значно вище минулого року – 67,6%. Надалі цей показник достатньо високий в порівнянні із середньо українським.

У 2017 р. число працюючих осіб при первинному скеруванні на МСЕК, залишається на достатньо високих рівнях – працюючі складають 34,1% від первинно скерованих (34,8% у 2016 р.) та 30,4% (30,9% в 2016 р.) від первинно визнаних.

В розрізі груп серед працюючих у 2017 р. визнано:

І – 181 (5,5%), 187 (5,6% у 2016), 197 (5,8% у 2015), 173 (5,5% у 2014), 140 (4,2% у 2013),

ІІ – 824 (24,9%), 760 (22,7 у 2016), 776 (22,8%), 714 (22,7% у 2014), 780 (23,6%) відповідно,

ІІІ – 2301 (69,6%), 2397 (71,7 у 2016), 2428 (71,4%), 2264 (71,8%) та 2385 (72,2%) відповідно.

Таблиця 4

Рік Всього До 39 років 40-58 (ж), 40-59 (ч) Пенсійний вік
кількість % кількість % кількість %
2015 11200 3391 30,3 6370 56,9 1439 12,8
2016 10807 3107 28,8 6572 60,8 1128 10,4
2017 10863 2909 26,8 6771 62,3 1183 10,9

У віковій структурі первинно визнаних інвалідами в цілому відзначається деяке скорочення питомої ваги осіб працездатного віку в загальній кількості визнаних первинно – 89,1% проти 89,6% у 2016 р. (табл.4). При цьому, частка осіб у віковій категорії до 39 років дещо зменшилась. Кількість осіб у віковій категорії від 40 до 58 р. (ж) та 59 (ч) включно зросла, в порівнянні із попередніми роками, за рахунок облікування вікових категорій жіночого населення у віці 55-58 рр. Високий показник працездатного віку при первинному виході на інвалідність є свідченням поглиблення соціальних проблем у суспільстві: скорочення робочих місць, зубожіння населення та зростання захворюваності, зрештою – воєнні дії в державі.

Частка осіб пенсійного віку не скоротилась, оскільки високий рівень інфляції, знецінення пенсії, неоправданий ріст цін на медикаменти, продукти харчування тощо, є негативним фактором. Все це веде до критичного зубожіння цієї найбільш незахищеної частини населення.

Таблиця 5

Рік Визнано інвалідами первинно,

всього

І гр. ІІ гр. ІІІ гр.
абс. число питома вага, % абс. число питома вага, % абс. число питома вага, %
2015 11200 1437 12,8 2843 25,4 6920 61,8
2016 10807 1184 11,0 2737 25,3 6886 63,7
2017 10863 1218 11,2 2772 25,5 6873 63,3

У груповій структурі у 2017 році частка усіх груп практично на рівні минулого року. Частка працездатного віку також на рівні минулого року (табл. 6).

Таблиця 6

І група ІІ група ІІІ група
Всього З них в працездатному віці Всього З них в працездатному віці Всього З них в працездатному віці
абс.ч. % абс.ч. % від заг. кільк. абс.ч. % абс.ч. % від заг. кільк. абс.ч. % абс.ч. % від заг. кільк.
2015 1437 12,8 693 48,2 2843 25,4 2355 82,8 6920 61,8 6713 97,0
2016 1184 11,0 698 59,0 2737 25,3 2300 84,0 6886 63,7 6681 97,0
2017 1218 11,2 721 59,2 2772 25,5 2299 82,9 6873 63,3 6660 96,9

На ці показники постійний вплив мають соціальні та економічні фактори. Це, зокрема: втрата роботи відносно молодого населення у зв’язку із економічною кризою; інфляційні процеси в суспільстві; зниження рівня життя населення, – все підживлює соціальну складову у структурі медико-соціальної служби. Також важливим чинником залишається велика кількість скерувань на визначення інвалідності хворим із важкою патологією, про що свідчить стабільне вагоме зростання питомої ваги І-ІІ груп працездатного віку.

У 2017 році питома вага первинно визнаних з дитинства та із числа військовослужбовців скоротилась, внаслідок професійного захворювання та трудового каліцтва – зросла проти рівня минулого року – на 54%. Частка інвалідів внаслідок загального захворювання – практично на рівні минулого року.

 

Таблиця 7

Внаслідок професійного захворювання та труд. каліцтва загального захворювання із числа військово службовців з дитинства аварії на ЧАЕС
абс.

ч-ло

питома вага,% абс.

ч-ло

питома вага,% абс.

ч-ло

питома вага,% абс.

ч-ло

питома вага,% абс.

ч-ло

питома вага,%
2015 266 2,4 9270 82,8 404 3,6 1260 11,2 40 0,36
2016 275 2,5 8796 81,4 606 5,6 1130 10,4 38 0,35
2017 423 3,9 8877 81,7 493 4,5 1070 9,8 38 0,35

Первинна інвалідність постраждалих від аварії на ЧАЕС складає 38 осіб, що на рівні минулого року. Показник  на 10 тис. населення – 0,19 (0,19 у 2016 р.). У працездатному віці – 18 інвалідів, що складає 0,12 (0,14 на 10 тис. населення у 2016 р.). За класами хвороб найбільшу питому вагу складають хвороби системи кровообігу – 60,5% (62,5% у 2016р.) та новоутворення –  23,7% (25,0% у 2016 р.).

Рангові місця первинної інвалідності в розрізі основних класів хвороб

Рангові місця первинної інвалідності в розрізі основних класів хвороб

Таблиця 8

2015 2016 2017
Місце Класи хвороб кількість на 10 тис. насел. Місце Класи хвороб кількість на 10 тис. насел. Місце Класи хвороб кількість на 10 тис. насел.
1 х-би системи

кровообігу

2569 12,6 1 х-би системи

кровообігу

2551 12,6 1 х-би системи

кровообігу

2538 12,5
2 новоутворення 1908 9,4 2 новоутворення 1848 9,1 2 новоутворення 1938 9,5
3 х-би кістково-м’язової системи 1448 7,1 3 х-би кістково-м’язової системи 1516 7,5 3 х-би кістково-м’язової системи 1607 7,9
4 травми і отруєння 939 4,6 4 травми і отруєння 895 4,4 4 травми і отруєння 973 4,8
5 розлади психіки та поведінки 704 3,4 5 розлади психіки та поведінки 621 3,1 5 розлади психіки та поведінки 559 2,8

За основними класами хвороб І місце щороку посідають хвороби системи кровообігу: 12,5 на 10 тис. населення (12,6 впродовж 2-х останніх років).

На ІІ місці – новоутвори – 9,4 (проти 9,1-9,4 за минулі роки відповідно);

ІІІ місце – хвороби кістково-м’язової системи – 7,9 на 10 тис. населення проти 7,5 та 7,1 за 2016-2015 рр.

Травми та отруєння посідають стабільно ІV місце – 4,8 на 10 тис. населення, що вищче рівня минулого року (табл.10).

Вже третій рік поспіль V рангове місце посідає клас розладів психіки та поведінки – 2,83,1 проти 3,1 на 10 тис. населення у 2016 р.

У працездатному віці структура захворюваності аналогічна.

У 2017 році в порівнянні із минулим роком відбулось зростання показника первинної інвалідності серед дорослого населення у класах захворювань: хвороби кістково-м’язової системи – на 6,0%; новоутворення – на 4,9%; травми та отруєння – на 8,7%.

При цьому по більшості класів захворювань необхідно відмітити зниження даного показника: хвороби системи кровообігу, інфекційні хвороби, розлади психіки, хвороби нервової системи.

У працездатному віці у нозологічній структурі інвалідності відбулось зростання показників у тих же класах захворювань: хвороби кістково-м’язової системи – на 7,4%; новоутворення – на 5,4%; травми та отруєння – на 8,4%.

Таблиця 9

Рівень первинної інвалідності серед дорослого населення Львівської області
Нозологічні форми захворювань 2015 2016 2017
Кількість на 10000 нас. Кількість на 10000 нас. Кількість на 10000 нас.
1.0 Усі хвороби 11200 55,00 10807 53,18 10 863 53,49
2.0 Інфекційні та паразит. хвороби 572 2,81 594 2,92 492 2,42
2.1 з них: туберкульоз 468 2,30 462 2,27 382 1,88
2.2 в т.ч.: туберкульоз легень 454 2,23 448 2,20 374 1,84
3.0 Новоутворення 1908 9,37 1848 9,09 1 938 9,54
3.1 з них: злоякісні новоутворення 1876 9,21 1809 8,90 1 895 9,33
4.0 Хвороби крові та кровотворних органів 24 0,12 25 0,12 23 0,11
5.0 Хвороби ендокринної системи 602 2,96 601 2,96 556 2,74
5.1 з них: тиреотоксикоз 20 0,10 19 0,09 16 0,08
5.2 цукровий діабет 375 1,84 371 1,83 346 1,70
6.0 Розлади психіки та поведінки 704 3,46 621 3,06 559 2,75
6.1 у т.ч.: шизофренія 210 1,03 164 0,81 130 0,64
7.0 Хвороби  нервової системи 643 3,16 511 2,51 511 2,52
7.1 у т.ч.: епілепсія 88 0,43 93 0,46 74 0,36
7.2 захв. перифер. нервової системи 44 0,22 27 0,13 40 0,20
8.0 Хвороби ока та його придатк. апарату 400 1,96 311 1,53 335 1,65
8.1 з них: сліпота 167 0,82 121 0,60 149 0,73
9.0 Хвороби вуха та соскопод. відростка 75 0,37 87 0,43 49 0,24
10.0 Хвороби системи кровообігу 2569 12,62 2551 12,55 2 538 12,50
10.1 у т.ч.: ревматизм 41 0,20 23 0,11 29 0,14
10.2 гіпертонічна хвороба 82 0,40 63 0,31 58 0,29
10.3 ішемічна хвороба серця 947 4,65 934 4,60 1 075 5,29
10.4 цереброваскулярні хвороби 1120 5,50 1103 5,43 991 4,88
10.5 хвороби артерій, артеріол, капіл. та вен 232 1,14 278 1,37 240 1,18
11.0 Хвороби органів дихання 345 1,69 319 1,57 356 1,75
11.1 у т.ч.: пневмоніози 30 0,15 19 0,09 29 0,14
11.2 силікотуберкульоз 0,00
11.3 інші хрон. неспециф. захв. легень 309 1,52 288 1,42 326 1,61
11.4 у т.ч.: бронхіальна астма 142 0,70 134 0,66 119 0,59
12.0 Хвороби органів травлення 327 1,61 340 1,67 352 1,73
12.1 у т.ч.: виразка шлунка та 12-палої кишки 20 0,10 17 0,08 10 0,05
12.2 хвороби печінки, жовч. міхура, підшлункової залози 212 1,04 242 1,19 244 1,20
14.0 Хвороби кістково – м’язової системи та сполучної тканини 1448 7,11 1516 7,46 1 607 7,91
14.1 у т.ч.: деформуючий артроз 430 2,11 401 1,97 447 2,20
14.2 остеохондроз хребта, радикулопатії 227 1,11 193 0,95 377 1,86
15.0 Хвороби сечостатевої системи 221 1,09 201 0,99 200 0,98
15.1 хронічний гломерулонефрит 64 0,31 75 0,37 90 0,44
15.2 хронічний пієлонефрит 94 0,46 82 0,40 58 0,29
20.0 Травми та отруєння 939 4,61 895 4,40 973 4,79
20.1 у т.ч.: травми ока та орбіт 45 0,22 29 0,14 34 0,17
20.2 виробничі травми (з розд. 20.0) 47 0,23 55 0,27 46 0,23
21.0 Інші причини 423 2,08 387 1,90 374 1,84
21.1 Професійні хвороби ( з р.1.0 за винятком р.11.1, р.11.2) 189 0,93 201 0,99 348 1,71

Таблиця 10

Рівень первинної інвалідності серед осіб працездатного віку Львівської області
Нозологічні форми захворювань 2015 2016 2017
Кількість на 10000 нас. Кількість на 10000 нас. Кількість на 10000 нас.
1.0 Усі хвороби 9761 64,84 9679 63,9 9680 64,34
2.0 Інфекційні та паразит. хвороби 569 3,78 588 3,88 483 3,21
2.1 з них: туберкульоз 466 3,10 457 3,02 377 2,51
2.2 в т.ч.: туберкульоз легень 452 3,00 443 2,92 369 2,45
3.0 Новоутворення 1521 10,10 1522 10,04 1604 10,66
3.1 з них: злоякісні новоутворення 1491 9,90 1483 9,79 1563 10,39
4.0 Хвороби крові та кровотворних органів 24 0,16 24 0,16 22 0,15
5.0 Хвороби ендокринної системи 520 3,45 543 3,58 500 3,32
5.1 з них: тиреотоксикоз 19 0,13 18 0,12 15 0,10
5.2 цукровий діабет 300 1,99 316 2,09 296 1,97
6.0 Розлади психіки та поведінки 639 4,24 560 3,70 508 3,38
6.1 у т.ч.: шизофренія 209 1,39 160 1,06 124 0,82
7.0 Хвороби  нервової системи 592 3,93 474 3,13 465 3,09
7.1 у т.ч.: епілепсія 88 0,58 93 0,61 72 0,48
7.2 захв. перифер. нервової системи 43 0,29 26 0,17 40 0,27
8.0 Хвороби ока та його придатк. апарату 278 1,85 251 1,66 277 1,84
8.1 з них: сліпота 68 0,45 61 0,40 91 0,60
9.0 Хвороби вуха та соскопод. відростка 74 0,49 87 0,57 48 0,32
10.0 Хвороби системи кровообігу 2046 13,59 2144 14,15 2092 13,90
10.1 у т.ч.: ревматизм 36 0,24 18 0,12 28 0,19
10.2 гіпертонічна хвороба 82 0,54 63 0,42 58 0,39
10.3 ішемічна хвороба серця 770 5,12 811 5,35 897 5,96
10.4 цереброваскулярні хвороби 853 5,67 904 5,97 803 5,34
10.5 хвороби артерій, артеріол, капіл. та вен 182 1,21 218 1,44 183 1,22
11.0 Хвороби органів дихання 341 2,27 306 2,02 341 2,27
11.1 у т.ч.: пневмоніози 28 0,19 15 0,10 25 0,17
11.2 силікотуберкульоз 0 0,00
11.3 інші хрон. неспециф. захв. легень 307 2,04 279 1,84 315 2,09
11.4 у т.ч.: бронхіальна астма 142 0,94 133 0,88 117 0,78
12.0 Хвороби органів травлення 316 2,10 334 2,20 340 2,26
12.1 у т.ч.: виразка шлунка та 12-палої кишки 19 0,13 17 0,11 10 0,07
12.2 хвороби печінки, жовч. міхура, підшлункової залози 204 1,36 240 1,58 236 1,57
14.0 Хвороби кістково – м’язової системи та сполучної тканини 1331 8,84 1425 9,40 1530 10,17
14.1 у т.ч.: деформуючий артроз 353 2,34 344 2,27 383 2,55
14.2 остеохондроз хребта, радикулопатії 223 1,48 192 1,27 376 2,50
15.0 Хвороби сечостатевої системи 197 1,31 192 1,27 186 1,24
15.1 хронічний гломерулонефрит 52 0,35 71 0,47 85 0,56
15.2 хронічний пієлонефрит 86 0,57 79 0,52 56 0,37
20.0 Травми та отруєння 895 5,95 846 5,58 917 6,09
20.1 у т.ч.: травми ока та орбіт 45 0,30 26 0,17 32 0,21
20.2 виробничі травми (з розд. 20.0) 47 0,31 54 0,36 44 0,29
21.0 Інші причини 418 2,78 383 2,53 367 2,44
21.1 Професійні хвороби ( з р.1.0 за винятком р.11.1, р.11.2) 184 1,22 195 1,29 342 2,27

Рівень первинної інвалідності в розрізі районів і міст

(на 10 тис. відповідного населення)

 

Назва районів і міст 2015 2016 2017
Кількість показник Кількість показник Кількість показник
Бродівський 250 52,43 249 52,32 243 51,33
Буський 261 70,79 264 71,45 251 68,03
Городоцький 344 62,30 346 62,69 344 62,35
Дрогобицький 435 72,97 374 62,66 364 60,85
Жидачівський 272 47,73 255 45,28 245 43,83
Жовківський 388 44,66 391 44,93 393 45,17
Золочівський 344 60,99 318 56,53 338 60,03
Кам.-Бузький 264 58,07 264 58,18 252 55,50
Миколаївський 256 51,03 261 52,20 272 54,35
Мостиський 239 53,02 254 56,55 243 54,19
Перемишлянський 194 61,50 175 55,88 167 53,56
Пустомитівський 531 57,36 496 53,08 466 49,35
Радехівський 212 55,56 203 53,38 223 58,79
Самбірський 479 57,83 458 55,49 459 55,70
Сколівський 288 78,38 255 69,58 247 67,36
Сокальський 389 52,02 386 51,67 442 59,33
Старосамбірський 351 55,49 366 57,91 337 53,38
Стрийський 219 43,79 221 44,33 238 47,84
Турківський 327 86,49 303 80,25 318 84,37
Яворівський 554 57,28 585 60,62 553 57,04
м. Львів 2975 47,89 2 932 47,32 2 893 46,73
м. Борислав 218 72,94 187 62,96 182 61,66
м. Дрогобич 468 59,02 405 51,11 406 51,27
м.Моршин 21 58,11 21 58,68 24 67,99
м.Новий Розділ 86 36,34 76 32,01 80 33,60
м. Стрий 208 42,55 185 37,96 189 38,91
м. Трускавець 100 57,33 87 50,47 105 61,39
м. Червоноград 467 69,21 451 67,30 532 79,86
Всього по області 11200 55,00 10807 53,18 10 863 53,49

Таблиця 12

Рівень первинної інвалідності населення

працездатного віку в розрізі районів і міст

(на 10 тис. відповідного населення)

Назва районів і міст 2015 2016 2017
Кількість Кількість Кількість показник Кількість показник
Бродівський 233 67,25 229 65,46 229 66,08
Буський 243 90,32 251 91,93 235 86,51
Городоцький 327 80,57 336 82,10 313 77,04
Дрогобицький 378 86,62 327 74,34 332 75,92
Жидачівський 235 58,94 236 59,22 234 59,17
Жовківський 353 53,32 351 53,19 356 53,39
Золочівський 314 75,60 298 71,83 307 73,72
Кам.-Бузький 246 72,36 257 75,55 241 70,55
Миколаївський 238 64,06 242 63,06 254 68,40
Мостиський 226 67,10 245 71,55 220 65,24
Перемишлянський 175 80,66 162 73,79 157 71,75
Пустомитівський 445 65,75 444 64,75 402 58,62
Радехівський 196 70,87 191 68,81 212 76,87
Самбірський 425 68,47 422 67,70 402 64,99
Сколівський 252 92,86 230 84,23 227 83,51
Сокальський 364 66,26 357 64,53 415 75,51
Старосамбірський 325 70,29 342 73,26 305 65,49
Стрийський 195 53,19 213 57,94 218 59,87
Турківський 293 105,77 285 101,80 294 105,10
Яворівський 487 65,14 530 70,67 508 67,93
м. Львів 2441 53,28 2 455 53,23 2 429 53,18
м. Борислав 167 76,58 158 72,29 143 66,27
м. Дрогобич 363 61,26 344 57,55 350 59,04
м. Моршин 18 68,99 19 72,40 20 78,31
м. Новий Розділ 86 47,29 72 39,27 76 41,86
м. Стрий 164 44,15 152 40,77 156 42,36
м. Трускавець 76 61,06 73 59,35 83 68,87
м. Червоноград 440 86,19 423 82,69 515 101,93
Всього по області 9761 64,84 9 679 63,9 9 680 64,34

Рівень первинної інвалідності в розрізі районів і міст

Серед сільських адміністративних територій найнижчі показники загальної інвалідності у 2017 році по Жовківському району – 45,17 на 10 000 дорослого населення та 53,39 на 10 000 працездатного віку. Стабільно низькі показники утримує Пустомитівський район – 49,35 на 10 000 дорослого населення та 58,62 на 10 000 працездатного віку та Жидачівський – 43,83 та 59,17 відповідно.

Серед міст обласного підпорядкування найнижчі показники у Новому Роздолі – 33,6 та 41,86 відповідно.

Найвищі показники загальної інвалідності: серед районів – по Турківському (84,37 на 10 тис. дорослого населення та 105,1 на 10 тис. працездатного віку) та серед міст обласного підпорядкування – по Червонограду (79,86 на 10 тис. дорослого населення та 101,93 на 10 тис. працездатного віку). Ситуація – соціальна, економічна – не змінюється впродовж багатьох років. Отже, і показники перебувають в прямій залежності від цих факторів: як у гірському Турківському районі (безробіття, віддаленість від великих промислових центрів тощо), так і у Червонограді, де на фоні закриття підприємств видобувної промисловості зареєстровано найвищі показники профзахворюваності і, відповідно, інвалідності внаслідок професійних захворювань та трудового каліцтва.

Серед сільських адміністративних територій, що мають найвищі показники первинного виходу на інвалідність, у 2017 році опинились і наступні райони: впродовж ряду років Буський – 68,0 на 10 тис. дорослого населення та 86,51 на 10 тис. працездатного віку; Сколівський – 67,36 та 83,51 на 10 тисяч відповідного населення. Серед міст обласного підпорядкування – Борислав та Трускавець.

Покращили свої показники первинного виходу на інвалідність дорослого населення в порівнянні із минулим роком наступні території: Буський район – зниження на 4,9%, Пустомитівський – на 6,0%, Старосамбірський – на 7,9%.

Погіршення показників первинного виходу на інвалідність в порівнянні із аналогічним періодом минулого року відбулось по ряду районів та міст обласного підпорядкування. Це, зокрема: Сокальський – зростання на 14,5%, Стрийський – на 7,7%, Радехівський – на 9,9%, Золочівський район – на 6,3%, Турківський – на 5,0%, Червоноград – на 18,0%.

Аналіз первинної інвалідності внаслідок професійних захворювань

У 2017 році внаслідок професійних захворювань та трудового каліцтва всього визнано інвалідами 423 осіб, що становить 2,1 на 10 тис. дорослого населення (220 осіб та 1,3 у 2016 р.). З них, 377 осіб внаслідок професійних захворювань – 1,9 на 10 тис. населення, що значно вище рівня минулого року (1,1 у 2016). При цьому, первинна інвалідність внаслідок трудового каліцтва дещо зменшилась – на 16,3%.

 

Таблиця 13

2014 2015 2016 2017
Всього визнано 404 266 275 423
По проф. захворюванню 350 219 220 377
з них: пневмоконіози 80 30 19 29
силікотуберкульози 2
інші професійні хвороби 268 189 201 348
Виробничі травми 54 47 55 46
у тому числі І група 2 1
ІІ група 9 10 6 6
ІІІ група 43 36 49 40

 

Фактори, що впливають на стабільний рівень інвалідності від профзахворювань різноманітні. Беручи до уваги, що в багатьох випадках у спеціалізованих медичних закладах хворим було встановлено по 2-3 діагнози профзахворювань, всі вони потребували переводу на іншу роботу, не пов’язану із дією шкідливих факторів виробництва, а в реальності – просто розраховані по стану здоров’я. Підприємства не в стані забезпечити їх відповідною роботою поза дією шкідливих факторів виробництва, тому ці хворі в переважній більшості випадків з медичних та, особливо, соціальних факторів ставали потенційними кандидатами для встановлення їм групи інвалідності. А враховуючи, що переважна більшість первинно визнаних інвалідами – працівники основних підземних професій вугільної промисловості (ДП „Львіввугілля”), а аналогічних професій на поверхні не існує, то соціальний аспект експертизи і, відповідно, встановлення групи інвалідності був визначальним при огляді цих хворих.

У зростанні кількості скерувань у спеціалізовані медичні заклади для встановлення діагнозу профзахворювання і, в подальшому, встановленні групи інвалідності з відповідними (встановленими чинним законодавством) виплатами, значну роль відіграє погіршення економічної ситуації, зниження матеріально-технічного забезпечення шахт, погіршення умов праці, техніки безпеки, несвоєчасність виплат заробітної плати, зменшення реальної вартості заробітної плати, інфляція, скорочення штатів, закриття окремих дільниць, шахт тощо.

Шляхи вирішення поставлених питань:

  1. Рання профілактика інвалідності шляхом раціонального та своєчасного працевлаштування осіб, що часто та тривало хворіють, та осіб зі зниженою працездатністю у певних умовах праці, технологічних процесів виробництва, подальший розвиток та покращення санітарно-гігієнічних умов праці та відпочинку (дієтичне харчування, санаторії, профілакторії тощо).
  2. Робота по дальшому покращенню взаємозв’язку, співпраці лікарів МСЕК та лікувально-профілактичних установ не тільки в питаннях відбору та направлення хворих на МСЕК, але і в подальшому відновному лікуванні, раціональному працевлаштуванню, перенавчанню, соціальній та трудовій реабілітації.
  3. Систематичне та широке впровадження в практику МСЕК наукових розробок НДІ експертизи з питань медико-соціальної реабілітації інвалідів.
  4. Подальший розвиток служби реабілітації, особливо для хворих з професійною патологією.

Результати первинних оглядів учасників АТО

У 2014 р. учасників АТО було оглянуто лише 161 особа, з яких переважна більшість – 86% – становили військовослужбовці ЗСУ. Із оглянутих: визнано інвалідами – 15 осіб, встановлено відсотки втрати працездатності – 146 осіб.

 

Таблиця 14

2016 2017
Всього 1 гр 2 гр 3гр Всього 1 гр 2 гр 3гр
всього всього
Всього , в т.ч. 254 12 5 7 191 161 312 12 3 9 36 264
Збройні Сили 178 11 5 6 40 151 239 11 3 8 29 199
Національна гвардія 11 1 10 22 3 19
військовослужбовців Державної прикордонної служби України 8 1 7 10 1 9
військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України 51 1 1 8 42 23 2 21
представників інших військових формувань 6 1 5 23 1 1 22

 

У 2015 р. було оглянуто 520 учасників АТО, з них 90,6% – військовослужбовці Збройних Сил України. Третину з них було скеровано для визначення інвалідності, 70% – з метою встановлення відсотків втрати працездатності. Із оглянутих первинно визнано інвалідами 129 осіб,  встановлено відсотки втрати працездатності – 361 особа.

У 2016 р. було оглянуто 465 учасників АТО, з них 79,1% – військовослужбовці Збройних Сил України. 38% з них було скеровано для визначення інвалідності, 62% – з метою встановлення відсотків втрати працездатності. Із оглянутих первинно визнано інвалідами 254 особи,  встановлено відсотки втрати працездатності – 214 особам.

В порівнянні із минулими періодами у 2017 р. первинно та повторно було оглянуто 587 учасників АТО, з них 76% з них було скеровано для визначення інвалідності, 23% – з метою встановлення відсотків втрати працездатності. Із оглянутих первинно визнано інвалідами 312 осіб,  встановлено відсотки втрати працездатності – 101 особі.

 

Переважна більшість учасників АТО були скеровані на МСЕК військовими медичними установами (МО, СБУ, ДПС, МВС), оскільки продовжували службу або проходили лікування після поранень у військових медичних закладах. Цивільні медичні установи займаються особами, які звільнені зі служби (інваліди, демобілізовані). Якщо до якості та об’єктивності даних військових медичних установ практично нема зауважень, то значні проблеми щодо цього є з цивільними медичними установами області.

Добре налагоджена співпраця МСЕК та медичних служб ДПС та СБУ, оскільки згідно чинного законодавства вже впродовж ряду років скерування на МСЕК, огляд на комісії, прийняття рішень стосовно обмеження працездатності, реабілітації, працевлаштування, тощо проводиться при безпосередній участі представників відповідних медичних служб.

Недоліки при проведенні МСЕ учасників АТО з числа військовослужбовців МО та МВС:

  • затримка зі своєчасним та якісним оформленням військово-медичних документів про характер та причинний зв’язок поранень, що зумовлене, як потребою в службовому розслідуванні обставин поранення, так і значно більшою кількістю учасників АТО.
  • недостатня кількість військово-медичних документів («Свідоцтво про хворобу» чи «довідка ВЛК»), які видаються на руки. Як правило, це один екземпляр, а при визнанні учасника АТО інвалідом йому необхідно мінімум 3 оригінали або копії з «мокрими» печатками: для МСЕК, для Пенсійного Фонду, для оформлення страхових виплат.
  • мають місце випадки необґрунтованого встановлення причинного зв’язку захворювань з участю в бойових діях з боку військово-лікарських комісій МО і, особливо, МВС. Зокрема, захворювання, які були наявні в учасників АТО задовго до участі в АТО, і за час короткотривалого перебування в зоні АТО не прогресували, необґрунтовано пов’язуються із захистом Батьківщини.
  • мають місце випадки скерування на МСЕК із значною затримкою (через 6-8-10 місяців після поранення).
  • на час огляду на МСЕК посвідчення УБД було тільки в кількох осіб, а серед визнаних інвалідами – в жодного. А наявність посвідчення УБД впливає на розмір пенсії по інвалідності. З червня 2015р кількість учасників АТО з посвідчення УБД збільшується, хоча посвідчення наявні ще не у всіх навіть теперішній день, в тому числі і інвалідів війни.
  • поряд з тим статус учасника бойових дій своєчасно отримують особи, які не брали безпосередньої участі в бойових діях. Відсоток таких УБД, які ніколи не брали участі в бойових діях, є завеликий і прогностично буде зростати. Тому необхідна законодавча корекція нормативів щодо надання статусу учасника бойових дій.
  • наявні проблеми нормативного характеру внаслідок недосконалості або відсутності відповідних нормативних актів та адекватної і оперативної їх корекції. Наприклад: військовослужбовцям, які отримали поранення в АТО формулювання військово-лікарської комісії вказується як «поранення (контузія) пов’язані з виконанням обов’язків військової служби», а при наявності захворювань, отриманих в зоні АТО – як «захворювання пов’язане з захистом Батьківщини». Поранення (контузія) стосовно вказаної категорії військовослужбовців повинні визначатись, як отримані при захисті Батьківщини. При наявності посвідчення УБД та зверненні учасників АТО на військово-лікарську комісію, вона змінює попереднє і виносить належне формулювання.
  • при визначенні відсотків втрати професійної працездатності в учасників АТО з формулюванням «захворювання, пов’язане з захистом Батьківщини» їм в даний час не проводяться виплати страхових сум за шкоду здоров’ю, оскільки в чинній постанові КМ №975 від 25.12.2013р «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві «передбачено виплату відшкодування у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності у випадках отримання »каліцтва, травми, поранення, контузії», а слово «захворювання» – не вказане.
  • не врегульовані практичні питання стосовно надання статусу УБД та інвалідів війни учасникам добровольчих батальйонів, які отримали поранення і стали інвалідами (причина інвалідності їм вказується як «загальне захворювання»). Нормативно дане питання вирішено в постанові КМ № 413 від 20.08.14р «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» .
  • скерування на МСЕК у Львівській області звільнених з військової служби громадян, які проживають в інших областях (оформити пенсію, страхові виплати, тощо вони повинні за місцем проживання чи реєстрації). Скеровувати жителів інших областей на МСЕК у Львівській області доцільно тільки у випадках довготривалого перебування на стаціонарному лікуванні та неможливості ближчим часом пройти МСЕК по місцю фактичного проживання звільнених військовослужбовців.

Проблемним залишається (своєчасне і якісне) протезування інвалідів АТО з куксами і паралічами кінцівок відповідними протезами і ортезами. Хоча вказані особи скеровуються на МСЕК через 4 – 5 і більше місяців після поранення, якісні протези (ортези) наявні тільки в тих осіб, які проходити лікування і (чи) реабілітацію за кордоном. Раннє протезування, забезпечення адаптаційними чи тренувальними протезами, є радше винятком, ніж правилом, що викликає здивування, оскільки в постанову КМ № 321 від 05.04.2012р «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів» внесено доповнення згідно з Постановою КМ № 374 від 11.08.2014 щодо вирішення даних питань.

Як позитивний приклад можна вказати на організацію лікування, протезування, забезпечення технічними виробами осіб з пораненнями органа зору (лікарні Дніпра та Одеси).

 

Переогляди інвалідів та показники реабілітації

У 2017 році всього переоглянуто 33190 осіб з метою чергового переогляду, зміни причини інвалідності, погіршення стану здоров’я в осіб, яким раніше інвалідність була встановлена безтерміново, огляду інвалідів для направлення до будинку-інтернату, визначення показань на отримання технічних засобів реабілітації, уточнення трудових рекомендацій тощо.

При переоглядах підвищення групи інвалідності в ІІ групі складає 8,0%, у ІІІ групі – 5,8%, тоді як зниження: у І групі – 12,0%, у ІІ групі – 17,6%, реабілітація у ІІІ групі – 1,4%.

Таблиця 15

Рік Підвищення Зниження
ІІ група ІІІ група І група ІІ група Реабілітація ІІІ група
2015 9,0 6,3 8,8 17,5 2,2
2016 8,3 5,7 11,8 19,0 1,8
2017 8,0 5,8 12,0 17,6 1,4

У 2017 році повна реабілітація склала 1,1%, часткова – 17,0%, сумарна – 4,8%. Показники реабілітації зменшились в порівнянні із минулим роком. При цьому, відсоток підвищення груп зменшився як у ІІ, так і у ІІІ групах, тоді як відсоток зниження І груп при переоглядах має тенденцію до зростання, у ІІ-ІІІ – до зниження.

Таблиця 16

Рік Повна Часткова Сумарна
кількість % кількість % кількість %
2015 523 1,7 1113 16,7 1636 5,4
2016 427 1,4 1183 18,2 1610 5,3
2017 311 1,1 1076 17,0 1387 4,8

В області надалі недостатньо розвинена система реабілітації. На даний час у Львові функціонує Центр соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів, потужностей якого катастрофічно не вистачає, адже за скеруваннями МСЕК щороку потребують комплексної реабілітації близько 7 тис. інвалідів, з них – більша половина – особи працездатного віку.

Таблиця 17

Із визначених рекомендацій:

2015 2016 2017
Визначені рекомендації з медичної реабілітації 32186 33342 32 039
Визначені рекомендації з працевлаштування 22298 22709 20 116
Визначені рекомендації з профнавчання інвалідів 3712 4370 3 305
Визначені рекомендації з соціальної реабілітації 37548 40574 33 659
у тому числі:

направлення в територіальні центри соціального обслуговування

12474 13297 9 582
забезпечення інвалідів допоміжними пристосуваннями та технічними засобами реабілітації, усього 7096 8121 8 322
у тому числі:

  • допоміжними засобами для ходьби (милиці, трості, опори, складні ролятори)
2975 3497 3 161
  • протезно-ортопедичними виробами (протези, ортези, ортопедичне взуття)
3550 4034 4 425
  • сурдотехнікою
102 137 119
  • тифлотехнікою
345 260 437
  • засобами зв‘язку (телефонами, мобільними телефонами, факсами)
124 193 180
Визначені рекомендації з технічних засобів реабілітації 1158 1273 1 158
Пристосування житла до можливостей інваліда 339 354 404
Забезпечення санаторно-курортними путівками 16481 17529 14 193

У 2017 році комісіями складено 31445 ІПР, що на 3,5% менше, ніж минулого року. З них первинно визнаним інвалідами – 10794, що складає 99,4% (99,2% у 2016 р.) від первинно визнаних.

Повторно визнаним складено 20651 ІПР. Крім того, із загальної кількості повторно складених ІПР 1983 було складено інвалідам, які звернулись лише за ІПР.

Перевірено виконання ІПР у переоглянутих інвалідів – 20997, з них виконано ІПР у 17,2% (22,9% у 2016 р.), частково виконано – у 43,4% (42,2% у 2016 р.), не виконано – у 39,4% (34,9% у 2016, 28,7% у 2015, 32,9% у 2014, 30,6% у 2013р.) переоглянутих. На жаль, з року в рік питома вага виконаних рекомендацій невисока.

 

З причин невиконання чи часткового виконання визначених рекомендацій є:

  1. Небажання інвалідів виконувати рекомендації.
  2. Недофінансування Фондів та інших установ, на які покладено обов’язки виконання рекомендацій, визначених в ІПР.
  3. Несвоєчасне звернення інвалідів у відповідні установи (управління праці, фонди соціального захисту інвалідів, центри зайнятості тощо) для реалізації рекомендацій.

Висновки та пропозиції

Вся робота Центру медико-соціальної експертизи, спрямована на подальше вдосконалення роботи, поліпшення взаємодії з працівниками лікувально-профілактичних установ, профспілковими органами, Фондом соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань громадськими організаціями з метою подальшого покращення медико-соціальної експертної допомоги населенню, профілактиці зниженню інвалідності, ширшого використання медико-соціальної та трудової реабілітації інвалідів. Велика робота була проведена із питань оглядів учасників АТО та налагодження взаємодії із військовими медичними установами.

Та в ситуації, при якій за останнє десятиліття неухильно зменшується кількість працюючих у Львівській області, поглиблюється зубожіння незахищених верств населення, зростає інфляція, не припиняються воєнні дії на сході України – відбувається закономірне зростання скерувань до медико-соціальної експертної служби.

Надалі ще одним соціальним фактором, який прямо пропорційно впливає на різке зростання кількості первинних скерувань в медико-соціальну службу, є прийняття законодавчих актів, постанов КМ та облради, якими встановлюються пільги інвалідам та іншим категоріям соціально незахищених громадян. В свій час такими були, наприклад:

  • встановлення муніципальної субсидії на оплату житлово-комунальних послуг сім’ям, де проживають два і більше непрацюючих інваліди (2000 р.),
  • пільги інвалідам війни, УПА, «дітям війни» (2004 р.),
  • пільги на оплату за споживання електроенергії інвалідам по зору (2010 р.) тощо.

Якщо у 2013 р. таким прогнозованим соціальним фактором, що впливав на ріст первинної інвалідності, було зростання розміру допомоги особам, які доглядають за інвалідами внаслідок психічного розладу з 10% прожиткового мінімуму до рівня мінімальної заробітної плати (відповідно до Закону України «Про внесення зміни до ст.5 Закону України «Про психіатричну допомогу», схваленого 22 травня 2012 року Верховною Радою України), то 2014-16 рр. у державі йде війна, що автоматично веде до загострення соціально-економічних проблем.

У 2014 р. відповідно до п.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники антитерористичної операції (АТО) прирівняні до учасників бойових дій, що зумовило зростання скерувань цих осіб для встановлення інвалідності чи відсотків втрати працездатності.

Варто визнати, що за останні роки зроблено деякі кроки щодо розробки та реалізації соціальної політики по відношенню до найбільш незахищеної категорії громадян – інвалідів, та залишається не вирішеними багато серйозних проблем.

Це було, зокрема, проведення роботи по систематичному підвищенню рівня медико-соціальної експертизи, кваліфікації спеціалістів Центру МСЕ:

  • проведення щомісячних виробничо-методичних нарад працівників Центру МСЕ;
  • виконання плану-графіку навчання лікарів-експертів з основних питань медико-соціальної експертизи; забезпечення виконання плану підвищення кваліфікації та атестації працівників Центру МСЕ;
  • систематичне впровадження в практику роботи установи наукових розробок та рекомендацій інститутів експертизи; участь лікарів в роботі наукових товариств, конференцій, семінарів;
  • проведення систематичної роботи по протидії службових зловживань, розміщення на інформаційних дошках МСЕК інформації про відповідальність за службові зловживання в органах та закладах охорони здоров’я.

 

Надалі основними перспективними формами роботи для вирішення поставлених завдань перед медико-соціальною експертизою Львівської області є:

  1. Питання покращення роботи первинної ланки служби охорони здоров’я:
  • підвищення відповідальності районних спеціалістів з питань профілактики первинного виходу на інвалідність;
  • своєчасна диспансеризація та оздоровлення осіб із хронічним захворюваннями, особлива увага повинна бути скерована на осіб працездатного віку;
  • покращення роботи первинної ланки з профілактики захворювань та раннього виявлення патології;
  • покращення роботи лікувально-профілактичних закладів з питань виконання «Обласної комплексної програми соціальної підтримки та реабілітації інвалідів на 2015-2018 рр.»;
  • покращення якості проведення періодичних медичних оглядів осіб, що працюють в шкідливих умовах праці з метою своєчасного виявлення професійної патології;
  • постійний контроль за виконанням індивідуальних програм реабілітації інвалідів.
  1. Питання співпраці:
  • проведення роботи з подальшого покращення взаємозв’язку, співпраці лікарів МСЕК та лікувально-профілактичних установ не тільки з питань відбору і скерування хворих на МСЕК, але і з питань відновного лікування, раціонального працевлаштування, перенавчання, соціальної та трудової реабілітації, консультативної допомоги з різноманітних  питань медико-соціальної експертизи.
  • широке залучення до неформальної участі в роботі ЛКК представників профспілкових органів, відділів соціального захисту, фонду соціального страхування, а також лікуючих лікарів.
  • скерування хворих на МСЕК тільки після повного обстеження в лікувальних закладах районів та області та при тривалому терміні втрати працездатності.

 

У Львівській області за останні роки здійснено ряд організаційних заходів, скерованих на подальше поліпшення якості роботи медико-соціальних експертних комісій. Цьому сприяє, зокрема, посилення аналітичної роботи Центру МСЕ та комісій. При цьому аналізуються не лише кінцеві (річні) результати роботи, але і в процесі роботи спеціалізовані та міжрайонні МСЕКи аналізують поточні дані, приймають оперативні рішення з питань покращення роботи, усунення виявлених недоліків, продовження аналітичної роботи з вивченням динаміки та структури інвалідності, вивчення причин інвалідності та, на цій основі, вироблення подальших заходів по ефективності служби, зниженню інвалідності.

 

Головний лікар КЗ ЛОР ЛОЦМСЕ,

головний спеціаліст з медико-соціальної експертизи В. Решота

Центри професійної реабілітації інвалідів системи Міністерства соціальної політики України: Державна реабілітаційна установа «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина»

 

Державна реабілітаційна установа «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина»

запрошує на комплексну реабілітацію людей з обмеженими фізичними можливостями працездатного віку (з самообслуговуванням).

Звертаємось до Вас: якщо Ви працездатного віку, не працевлаштовані, маєте бажання працювати, якщо в результаті інвалідності вам необхідно змінити професію – державна реабілітаційна установа «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина» має можливість запропонувати Вам проходження комплексної реабілітації.

За час перебування в  Центрі працівники відділу професійної реабілітації як висококваліфіковані фахівці допоможуть Вам здобути нову професію, яка має попит на ринку праці, або пройти перекваліфікацію, застосовуючи індивідуальний підхід до потреб чи можливостей кожного слухача.

Соціальні працівники Центру супроводжують особу протягом всього часу перебування допомагаючи у вирішенні побутових проблем, в адаптації до умов проживання та навчання. Активно проводиться культмасова робота, яка включає в себе різноманітні тематичні вечори, екскурсії, відвідування театрів, кінотеатрів.

Психологи Центру, застосовуючи сучасні методики, проводять групові та індивідуальні консультації, які допомагають у вирішенні багатьох особистих проблем, розв’язанні сімейних конфліктів, соціальних проблем. Слухач навчається сприймати себе повноцінною особистістю суспільства.

Поряд з цим, чи не найголовнішим є здоров’я нашого слухача. Про це піклується відділ медичної реабілітації, який здійснює нагляд та контроль за соматичним станом інвалідів при застосуванні нових діагностичних та лікувально-профілактичних технологій, спрямованих на покращення здоров’я та профілактику загострення основного захворювання.

Невід’ємною складовою реабілітаційного процесу є фізична та фізкультурно-спортивна реабілітації, які включають в себе механотерапію, заняття спортом в тренажерному залі, на спортивному майданчику, масаж, лікувальну гімнастику, заняття в басейні, що дає можливість відновити компенсаторні здібності, мобілізує резервні сили організму, попереджує ускладнення. Усі заходи відновлюють працездатність та надають можливість слухачам досягнути максимального рівня незалежності.

Трудові навички, які здобуває інвалід під час трудової реабілітації сприяють  швидшій адаптації до нового робочого місця на підприємстві як фізично, так і психологічно. Для цього при Центрі діють соціально-економічні підприємства, філії, майстерні.

Центр надає освіту з 29 робочих спеціальностей:

1.Оператор комп’ютерного набору – 5,25 міс.

2.Касир (в банку) – 8,5 міс.

3.Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних – 8,75 міс.

4.Квітникар – 4,5 міс.

5.Водій автотранспортних засобів (категорії В) – 3 міс.

6.Перукар – 6,25 міс.

7.Манікюрник – 3,25 міс.

8.Педикюрник –  3,25 міс.

9.Візажист – 5,5 міс.

10.Агент з організації туризму – 5,25 міс.

11.Швачка – 2,5 міс.

12.Взуттьовик з індивідуального пошиття взуття – 13 міс.      

13.Слюсар з ремонту автомобілів – 5,25 міс.

14.Кравець – 2,75 міс.

15.Секретар керівника (організації, підприємства, установи) – 6,25 міс.

16.Соціальний робітник – 8,75 міс.

17.Фотограф (фотороботи) – 5,25 міс.

18.Флорист – 5 міс.

19.Оператор комп’ютерної верстки – 5,5 міс.

20.Кухар – 6 міс.

21.Продавець продовольчих товарів – 5,75 міс.

22.Продавець непродовльчих товарів – 5,75 міс.

23.Оператор котельні – 3,25 міс.

24.Ліфтер – 1,1 міс.

25.Бармен – 5,5 міс.

26.Офіціант – 5,5 міс.

27.Різьбяр по дереву і бересті – 4,5 міс.

28.Живописець – 9 міс.

29.Вишивальниця – 1,5 міс.


Після закінчення навчання Центром видаються свідоцтва державного зразка про освіту.

Оскільки  установа є державною, то проживання, харчування, навчання та усі передбачені види реабілітації для слухачів здійснюються за рахунок державних коштів (безкоштовно). Слухачів м. Львова довозить спеціалізований автотранспорт, так як вони не забезпечуються проживанням.

Зазначаємо, що  державна реабілітаційна установа «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина» є на даний час єдиною установою в Україні, яка надає можливість навчатись за спеціальністю «Водій категорії «В»» (для інвалідів 1-3 груп, за наявності медичної довідки).

Центр надає медичні послуги:

1.Консультації спеціалістів (терапевта, стоматолога, ортопеда-травматолога, невропатолога, гастроентеролога, проктолога)
2.ЕКГ
3.Лабораторна діагностика
4.Ультразвукова діагностика
5.Рентген діагностика
6.Профілактика ускладнень та рецидивів захворювання
7.Фізіотерапевтичні процедури
8.Лікувальна фізкультура
9.Симптоматичне медикаментозне лікування під час перебування в центрі

Фізично – спортивні процедури

1.Консультації реабілітолога
2.Лікувальна гімнастика в тренажерному залі.
3.Механотерапія
4.Гідрокінезотерапія.
5.Масаж та гідромасаж.
6.Плавання та заняття у басейні.
7.Теплолікування (озокеритові аплікації, сауна)
8.Відновлення амплітуди рухів після захворювання та травм, операцій.
9.Ходьба  та вправи в реабілітаційному параподіумі
10.Відновлення фізичних властивостей організму
11.Заняття на спортивному майданчику.
12.Заняття з ігрових видів спорту

Проживання і харчування:

1.Кімнати на 2-3особи, душ, туалет (сучасний євро стандарт).
2.Триразове харчування (можливі дієт столи).
3.Конференц зал для проведення вечорів, зустрічей та інших видів дозвілля.
4.Більярдні та тенісні столи та спортінвентар
5.Безкоштовний WI-FI
6.Спортивний майданчик
7.Міні футбольне поле.

Щодня із слухачами працюють: соціальний працівник, психолог, культорганізатори.

Після завершення реабілітації центром видається медична виписка з рекомендаціями, що розглядається при повторному підтвердженні групи інвалідності


Адреса: 79070 м. Львів вул. Хуторівка 38, тел.221-59-08, 244-76-13

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ НА ЗАРАХУВАННЯ (т.2215908/2220944) вул. Хуторівка,38

1.Заява на ім’я директора Центру.

2.Копія карти індивідуальної програми реабілітації інваліда (видана МСЕК) – 2 копії.

3.Копія паспорта,ідентифікаційного номера – 2 копії.

4.Копія посвідчення інваліда – 2 копії.

5.Копія довідки до акта огляду МСЕК – 2 копії.

6.Копія трудової книжки (1,2,остання).

7.Копія диплома про освіту – 2 копії.

8.Профконсультаційна карта з Центру зайнятості(за місцем проживання).

9.Здати в управління праці та соціального захисту населення (за місцем проживання) копії всіх вище наведених документів і отримати скерування в Центр реабілітації від районних чи обласних Управлінь праці та соціальної політики.

10.Мед.документація: виписка з історії хвороби,рентгенограми, флюрографія (за останні 6 місяців), для жінок –консультація гінеколога.


Інформацію щодо умов прийому, отримання тієї чи іншої професії, проходження комплексної реабілітації Ви можете отримати за телефоном

(032)221-59-08,222-09-44


 

Всеукраїнський центр професійної реабілітації людей з інвалідністю

Адреса: 07352, Київська область, Вишгородський район, с. Лютіж

Тел. (04596) 40-0-11, (044) 425-84-91


Перелік професій (спеціальностей), за якими здійснюється професійна реабілітація людей з інвалідністю:

  • Оператор комп’ютерного набору:

           Термін навчання – 10 місяців;

  • Секретар керівник (організації, підприємства, установи):

           Термін навчання – 7 місяців;

  • Соціальний працівник:

           Термін навчання – 10 місяців;

  • Вишивальниця:

           Термін навчання – 10 місяців;

  • Швачка:

           Термін навчання – 10 місяців;

  • Бджоляр:

           Термін навчання – 6.5 місяців;

  • Перукар (перукар-модельєр):

           Термін навчання – 6 місяців;

  • Слюсар з ремонту автомобілів:

           Термін навчання – 10 місяців;

  • Взуттьовик з ремонту взуття:

           Термін навчання – 5 місяців;

  • Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних:

           Термін навчання – 10 місяців;

  • Молодша медична сестра з догляду за хворими:

           Термін навчання – 6 місяців;

  • Манікюрник:

           Термін навчання – 4 місяці;

  • Черговий по поверху (готелю, кемпінгу, пансіонату):

           Термін навчання – 3.5 місяці;

  • Касир торговельного залу:

           Термін навчання – 3 місяці.

электродвигатель купить электродвигатель асинхронный трехфазный трехфазный асинхронный электродвигатель двигатель асинхронный трехфазный асинхронный трехфазный двигатель електроенергія Львів купити електричну енергію постачання електричної енергії незалежні постачальники електропостачання львів AdBlue міжкімнатні двері вхідні двері гаражні ворота Львів відкатні ворота Львів пластикові вікна пластикові вікна ламінат ціна міжкімнатні двері ковролін львів паркетна дошка відкатні ворота сейфи Львів электродвигатель купить