Зміст
З 1 січня 2025 року в Україні відбулася масштабна реформа системи встановлення інвалідності. Медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), які протягом десятиліть визначали статус інвалідності громадян, повністю припинили свою діяльність. Замість них в країні запрацювала принципово нова система, що ґрунтується на роботі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Реформа стала відповіддю на численні корупційні скандали, що потрясли систему МСЕК протягом 2024 року. За даними правоохоронних органів, під час обшуків у керівників комісій вилучали мільйони доларів готівки, коштовності та виявляли значні суми на закордонних рахунках. Ситуація досягла критичної точки, коли було розкрито масштабні схеми незаконного отримання інвалідності для уникнення мобілізації. Саме тому президент Володимир Зеленський ініціював термінову ліквідацію застарілої системи та впровадження сучасного підходу до оцінювання стану здоров’я громадян.
Хто зараз замість МСЕК встановлює інвалідність
Що тепер замість МСЕК діє в Україні? На зміну бюрократичній системі прийшли експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, скорочено ЕКОПФО. Ці команди створені на базі кластерних та надкластерних лікарень по всій країні та складаються з практикуючих лікарів різних спеціальностей.
Станом на початок 2025 року хто буде замість МСЕК в Україна виконувати функції з оцінювання здоров’я громадян, визначено чітко. В Україні сформовано понад 1450 експертних команд, до складу яких увійшли більше ніж 4000 лікарів-практиків. Для порівняння, в системі МСЕК працювало близько 1300 спеціалістів. Таким чином, кількість фахівців, які займаються оцінюванням, збільшилася більш ніж утричі.
Експертні команди працюють у 286 закладах охорони здоров’я по всій території України. Ці лікарні були обрані таким чином, щоб забезпечити максимальну доступність послуг для населення та відповідати сучасним стандартам якості медичного обслуговування. Кожна команда складається щонайменше з трьох лікарів, один з яких обов’язково має бути терапевтом або профільним спеціалістом відповідно до основного захворювання пацієнта.
Що тепер буде замість МСЕК в Україні: основні зміни у системі
Нова система кардинально відрізняється від попередньої як за принципами роботи, так і за підходами до оцінювання. Що буде замість МСЕК в Україні у практичному вимірі?
Ключові відмінності нової системи:
- Децентралізація процесу. Оцінювання проводиться безпосередньо в лікарнях за місцем проживання або лікування пацієнта, що значно спрощує доступ до послуг.
- Цифровізація всіх процесів. Уся інформація про справи, направлення та рішення фіксується в електронній системі, що виключає можливість маніпуляцій з документами.
- Анонімність під час оцінювання. Лікарі експертної команди до моменту проведення оцінювання не знають імені пацієнта, а пацієнт не знає імен лікарів.
- Мультидисциплінарний підхід. Склад команди формується індивідуально для кожної справи залежно від профілю захворювання.
- Заборона для колишніх керівників МСЕК. Особи, які займали керівні посади в медико-соціальних експертних комісіях, не можуть увійти до складу експертних команд.
Станом на вересень 2025 року в новій системі працювали 1368 команд, що включали 7215 лікарів з обов’язками як в оцінюванні, так і поза ним. Система продовжує розвиватися та вдосконалюватися відповідно до потреб громадян.
Профілі експертних команд та їх розподіл
Експертні команди створені за різними спеціалізаціями для забезпечення якісного оцінювання стану здоров’я пацієнтів з різними діагнозами. Найбільше команд працюють за такими профілями:
- загально-хірургічна;
- загальна (терапевтична);
- хірургічна;
- травматологічна;
- кардіоневрологічна;
- офтальмологічна;
- онкологічна;
- фтизіатрична;
- гематологічна;
- психіатрична.
Кожна команда підбирається індивідуально під конкретну справу залежно від інвалідизуючого діагнозу пацієнта. Це гарантує, що оцінювання проводитимуть саме ті спеціалісти, які мають глибоке розуміння специфіки захворювання та його впливу на повсякденне функціонування людини.
Як працює нова система: покроковий шлях пацієнта
Процес отримання статусу інвалідності за новою системою став значно простішим та прозорішим. Розглянемо детально всі етапи, які проходить людина для встановлення інвалідності:
Перший етап: звернення до лікуючого лікаря. Пацієнт звертається до свого сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста, який його лікує. Лікар проводить огляд, аналізує медичну документацію та визначає, чи є у пацієнта ознаки втрати працездатності або порушень повсякденного функціонування.
Другий етап: створення електронного направлення. Якщо лікар вважає, що людина потребує оцінювання, він створює електронне направлення в спеціальній системі. В направленні вказується мета оцінювання (встановлення інвалідності, зміна причини інвалідності, продовження тимчасової непрацездатності тощо), діагноз та всі необхідні медичні дані. Система автоматично визначає, яка експертна команда відповідає профілю захворювання пацієнта.
Третій етап: передача справи до закладу охорони здоров’я. Електронне направлення надходить до адміністратора закладу, де працюють експертні команди. Адміністратор перевіряє повноту документів та відповідність критеріям. Після цього система автоматично призначає справу до тієї команди, яка має найближчий доступний час для проведення оцінювання.
Четвертий етап: повідомлення пацієнта. Людину інформують про дату, час та місце проведення оцінювання. Повідомлення надсилається на електронну адресу або телефон, вказані під час подання документів. Пацієнт може отримати інформацію також через електронний кабінет або запит до адміністратора закладу.
П’ятий етап: проведення оцінювання. У призначений день експертна команда з трьох або більше лікарів проводить комплексне оцінювання повсякденного функціонування особи. Лікарі вивчають всі надані документи, медичні записи в електронній системі охорони здоров’я, у разі потреби направляють на додаткове медичне обстеження (це можливо зробити лише один раз для конкретної справи).
Шостий етап: прийняття рішення. На основі проведеного оцінювання експертна команда ухвалює рішення щодо встановлення або не встановлення інвалідності, визначає групу інвалідності, причину та час її настання. Також команда формує рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.
Сьомий етап: оформлення документів. Рішення експертної команди вноситься до електронної системи, кожен лікар підписує його електронним підписом. Замість множини довідок, які раніше видавали в МСЕК, людина отримує один комплексний документ – витяг з рішення експертної команди. Саме на підставі цього витягу люди з інвалідністю можуть отримувати пільги, пенсії, допомоги, компенсації та надбавки.
Термін розгляду справи згідно з постановою Кабінету Міністрів має становити не більше 30 днів з моменту подання направлення. Проте на практиці через велике навантаження на експертні команди цей термін іноді збільшується, що є однією з проблем, над вирішенням яких працює Міністерство охорони здоров’я.

Що замість МСЕК з діючими довідками та рішеннями
Важливе питання, яке хвилює багатьох громадян: що відбувається з рішеннями МСЕК, які були прийняті до реформи? Всі висновки медико-соціальних експертних комісій, видані до 31 грудня 2024 року, залишаються чинними. Це означає, що людям не потрібно терміново проходити переоцінювання за новою системою – їхні права та пільги зберігаються.
Якщо інвалідність була встановлена безстроково, індивідуальна програма реабілітації також залишається чинною безстроково. Проте якщо людині потрібно оновити перелік заходів в ІПР або призначити додаткові допоміжні засоби реабілітації, вона може звернутися до лікуючого лікаря для направлення на оцінювання за новою системою.
Справи, які були передані з МСЕК до експертних команд
Станом на 1 січня 2025 року експертним командам було передано понад 40 тисяч справ, які мали бути розглянуті наприкінці 2024 або на початку 2025 року. З них понад 27 тисяч справ було оцифровано та внесено до електронної системи. Ці справи розглядаються у першому кварталі 2025 року в день, який був призначений МСЕК до цього.
Для осіб, які під час дії воєнного стану не проходили встановлений повторний огляд, визначені наступні терміни для переоцінювання:
- чоловіки призовного віку мають пройти повторне оцінювання до 1 листопада 2025 року;
- решта громадян – до 1 квітня 2026 року.
Виключення становлять особи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, та особи з важкими станами здоров’я згідно з визначеним у постанові Кабінету Міністрів переліком.
Переваги нової системи оцінювання
Реформа МСЕК та впровадження оцінювання повсякденного функціонування має низку суттєвих переваг порівняно з попередньою системою:
Підвищення прозорості та зменшення корупційних ризиків. Електронна система фіксує кожен крок процесу оцінювання – від створення направлення до ухвалення рішення. Всі дії лікарів, результати обстежень та аргументи прийнятих рішень зберігаються в системі, що дозволяє відстежити, хто і коли додав кожен запис. Анонімність взаємодії між лікарями та пацієнтами до моменту оцінювання виключає можливість домовленостей та тиску.
Спрощення шляху для пацієнта. Людині більше не потрібно проходити лікарсько-консультативну комісію в закладі перед направленням на МСЕК. Лікуючий лікар може одразу направити на оцінювання. Для певних станів (тяжкі захворювання, складні операції) направлення можливе відразу після встановлення діагнозу, без очікування 120 днів лікарняного, як це було раніше.
Зменшення кількості документів. Замість 12 різних довідок та виписок у різних комбінаціях, які видавала МСЕК, людина отримує один комплексний документ – витяг з рішення експертної команди з усією необхідною інформацією.
Професійне оцінювання профільними спеціалістами. На відміну від МСЕК, де часто працювали лікарі без відповідної спеціалізації, експертні команди формуються з профільних фахівців. Якщо пацієнт має серцево-судинне захворювання, його оцінюватиме команда з кардіологом, якщо онкологічне – з онкологом тощо.
Збільшення кількості спеціалістів. Більш ніж утричі збільшилась кількість лікарів, які займаються оцінюванням (з 1300 до понад 4000), що теоретично має зменшити черги та прискорити процес.
Можливість оскарження рішень. Створено Центр оцінювання функціонального стану осіб, який здійснює перевірку обґрунтованості рішень команд та розглядає оскарження. До складу центру входять лікарі з державних закладів охорони здоров’я з різних регіонів країни, що забезпечує об’єктивність перегляду.
Виклики та проблеми нової системи
Попри численні переваги, впровадження нової системи не обійшлося без проблем та викликів. За даними першого незалежного дослідження реформи, проведеного восени 2025 року, виявлено низку проблемних аспектів:
Перевантаження експертних команд. Адміністратори розглядають близько 50 справ щодня, лікарі встигають провести оцінювання приблизно 500 справ на місяць. Через надлишок справ формуються затримки, черги розтягуються на кілька місяців вперед. Деякі заклади не вкладаються в встановлений 30-денний термін розгляду справи.
Подвійна роль лікарів. В новій системі лікар має дві функції – виявляє потребу у проведенні оцінювання як лікуючий лікар та є членом експертної команди. Це створює додаткове навантаження на медичних працівників, які й без того перевантажені поточною роботою.
Питання оплати праці. Оплата праці лікарів за роботу в експертних командах залежить від внутрішніх рішень керівництва лікарні. Відсутність чітких, справедливих механізмів розподілу оплати в колективних договорах створює невизначеність та може призводити до конфліктів.
Організаційні проблеми. Ефективність роботи експертних команд значною мірою залежить від того, наскільки керівництво медзакладу спроможне правильно організувати процес. Не всі лікарні мають достатній досвід та ресурси для ефективного управління цим напрямком діяльності.
Технічні виклики. На початковому етапі впровадження електронної системи виникали технічні проблеми з доступом, швидкістю роботи, необхідністю сканування паперових документів. Частина лікарів потребувала додаткового навчання для роботи в новій системі.

Доступ до інформації: дашборд МОЗ
Для забезпечення прозорості процесу та зручного доступу до інформації Міністерство охорони здоров’я запустило спеціальний онлайн-дашборд. Цей інструмент дозволяє громадянам у режимі реального часу отримувати актуальну інформацію про систему оцінювання повсякденного функціонування.
Можливості дашборду:
- пошук медичних закладів, де працюють експертні команди;
- перегляд контактної інформації лікарень;
- відстеження стану розгляду справ;
- аналітичні дані про кількість пацієнтів та навантаження на команди;
- інформація про черги в різних закладах;
- статистика роботи системи в цілому.
Дашборд оновлюється в реальному часі, що дозволяє відстежувати, наскільки завантажені команди в різних регіонах, та за потреби обирати заклад з меншою чергою. Це підвищує гнучкість системи та дає пацієнтам більше можливостей для планування.
Куди звертатися за інформацією та допомогою
Якщо у громадян виникають питання щодо нової системи оцінювання або потрібна консультація, працюють спеціалізовані гарячі лінії:
загальна гаряча лінія Міністерства охорони здоров’я з питань сфери охорони здоров’я (щоденно з 8:00 до 20:00). На цю лінію можна звернутися з загальними питаннями про реформу, принципи роботи нової системи, права пацієнтів.
спеціалізована лінія з питань роботи електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування людини (працює цілодобово). Цю гарячу лінію варто використовувати для технічних питань, з’ясування статусу справи, проблем з доступом до електронних сервісів.
Також інформацію можна отримати безпосередньо у лікуючого лікаря, який створював направлення на оцінювання, або у адміністратора закладу охорони здоров’я, куди була передана справа. На офіційному сайті МОЗ регулярно публікуються оновлення, інструкції та відповіді на поширені питання.
Порівняння старої та нової системи
| Параметр | МСЕК (до 31.12.2024) | Експертні команди (з 01.01.2025) |
| Кількість закладів | Окремі центри МСЕК в областях | 286 лікарень по всій Україні |
| Кількість спеціалістів | Близько 1300 лікарів | Понад 4000 лікарів |
| Документообіг | Переважно паперовий | Повністю електронний |
| Термін розгляду | Понад 2 місяці | До 30 днів (за регламентом) |
| Попередній етап | Обов’язкова ЛКК в закладі | Пряме направлення від лікаря |
| Анонімність | Відсутня | До моменту оцінювання |
| Кількість документів | До 12 різних довідок | 1 комплексний витяг |
| Можливість корупції | Висока (за даними перевірок) | Мінімізована через цифровізацію |
| Оскарження рішень | Складна процедура | Централізований Центр оцінювання |
| Профільність фахівців | Не завжди | Обов’язкова відповідність діагнозу |
Перспективи розвитку системи
Реформа МСЕК та впровадження оцінювання повсякденного функціонування – це не одноразова зміна, а початок довгострокового процесу трансформації державної підтримки людей з інвалідністю. Міністерство охорони здоров’я наголошує, що система триватиме та вдосконалюватиметься протягом 2025 року та надалі.
Заплановані вдосконалення
Автоматизація формування команд. Планується впровадити автоматичне формування складу експертних команд через електронну систему. Це виключить суб’єктивний вплив адміністраторів на процес розподілу справ та підвищить довіру до результатів оцінювання.
Індикатори якості. Розробляються показники якості роботи експертних команд, що дозволить об’єктивно оцінювати ефективність їхньої діяльності та виявляти проблемні ситуації.
Інтеграція з іншими відомствами. Передбачається, що Міністерство економіки, Міністерство соціальної політики та Міністерство освіти протягом півтора років мають розробити та впровадити свої системи для виконання немедичних функцій, які зараз тимчасово залишаються за медичними закладами.
Впровадження міжнародних стандартів. Нова система базується на Міжнародній класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я. Поступово планується повністю перейти на світові стандарти оцінювання, що наблизить Україну до європейських практик.
Розширення мережі команд. За потреби кількість експертних команд може збільшуватися для зменшення черг та забезпечення більш рівномірного доступу громадян до послуг у всіх регіонах країни.
Нова система оцінювання повсякденного функціонування особи стала важливим кроком у модернізації української системи охорони здоров’я та соціального захисту. Попри виклики перехідного періоду, експертні команди демонструють потенціал для створення справді прозорої, справедливої та орієнтованої на потреби людини системи. Успіх реформи залежатиме від послідовного вдосконалення процесів, належного фінансування та професійної відданості тисяч медичних працівників, які щодня працюють над тим, щоб кожна людина отримала об’єктивну оцінку свого стану та необхідну підтримку.